Восени 2022 року Міністерство цифрової трансформації розподіляло бюджетні кошти для забезпечення кіберзахисту.
З 84,8 мільйона гривень, які Міністерство виділило на вказані цілі в жовтні 2022 року, майже 39 мільйонів, тобто приблизно половину вирішили віддати державному підприємству «Національні інформаційні системи» (ДП «НАІС»). Підприємство наразі очолює Олексій Бережний.
Зазначимо, що підприємство займається, зокрема технологічним забезпеченням створення та супроводження ПЗ для ведення автоматизованих систем єдиних та державних реєстрів. При цьому деякі послуги, які надає «НАІС», є платними.
ДП «НАІС», своєю чергою, підписало угоди із декількома компаніями щодо надання послуг модернізації ПЗ без проведення відкритого конкурсу.
Які ж компанії отримали мільйонні підряди, давайте розберемось.
Як Мінцифра гроші на кіберзахист ділила
Гроші Мінцифра виділяла на засіданні спеціально створеної 20 жовтня 2022 року комісії. Комісія складалась із 30 членів, зокрема заступника міністра Олексія Вискуба й інших посадових осіб Мінцифри та Нацагентства з питань запобігання корупції. Крім цього у процес розподілу бюджетних грошей включили представників громадської ради Міністерства. Також за згодою до складу комісії увійшли представники Верховної Ради України, РНБО, низки неурядових проєктів тощо.
27 жовтня минулого року під час засідання комісії Олексій Вискуб повідомив, що стан рахунку Мінцифри, з якого будуть фінансувати проєкти, складає 210 мільйонів бюджетних гривень. При цьому заявок на забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахист, відновлення та розвиток цифрової інфраструктури надійшло на загальну суму майже 588 мільйонів.
Варто також зазначити, що пріоритетними заявками стали саме ті, що стосуються розвитку інформаційних систем, а не закупівлі обладнання чи ліцензійних продуктів до нього.
В результаті комісія визначила підтримати лише три проєкти з 18 пропозицій на загальну суму 84,8 мільйона: 38,8 мільйона бюджетних гривень виділили ДП «НАІС», 9,8 мільйона — Міністерству інфраструктури України, а ДП «Інфотех» затвердили виділення 36,2 мільйона гривень.
Примітно, що «НАІС» додатково просило ще 62,6 мільйона гривень на кібербезпеку. Однак цю пропозицію держпідприємства комісія Мінцифри відхилила.
Варто також зазначити, що відібрані проєкти мають ще пройти експертизу науково-технічної ради. Тільки після позитивного висновку їх профінансують. Наразі відомо, що ДП «НАІС» експертизу пройшло, й відповідно отримує бюджетні кошти від Мінцифри.
Щодо інших затверджених проєктів інформації поки що немає.
Станом на момент написання статті комісія Міністерства цифрової трансформації грошей на кіберзахист поки що додатково нікому не виділяла.
Бюджетні підряди без проведення конкурсу
Після схвалення проєкту комісією Мінцифри держпідприємство «Національні інформаційні системи» замовило чотири послуги з модернізації ПЗ, а саме «Єдиного реєстру засуджених осіб, узятих під варту», «Держреєстру актів цивільного стану громадян», «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», «Єдиної державної електронної системи е-нотаріату». Загальна сума замовлених послуг складає 45,2 мільйона гривень.
Різницю, тобто 6,4 мільйона гривень, ДП «НАІС» вирішило покрити власними силами, адже, нагадаємо, від Мінцифри держпідприємству погодили виділити 38,8 мільйона бюджетних грошей.
Відкритий конкурс «НАІС» не проводило, уклавши угоди з трьома компаніями на власний розсуд.
Так, модернізацію ПЗ Держреєстру речових прав на нерухоме майно проведе ТОВ «Айкюжн ІТ» за майже 13 мільйонів гривень, модернізацію реєстру засуджених осіб і держреєстру актів цивільного стану громадян – ТОВ «Медирент солюшнс» за 7 і 5,2 мільйона відповідно, а допрацюванням ПЗ системи е-нотаріату займається ТОВ «Інтекресі бейз» за 20 мільйонів бюджетних гривень.
Чому держпідприємство не провело тендер на ці послуги, віддавши десятки мільйонів з бюджету компаніям без відкритих торгів, незрозуміло.
Мільйони з бюджету для обраних ІТ-компаній
Якщо проаналізувати підрядників, які будуть виконувати модернізацію ПЗ для держпідприємства «НАІС», то виявляється, що всі три компанії регулярно отримують бюджетні кошти, укладаючи угоди з різними установами.
Причому складний 2022 рік, коли в Україні розпочалась повномасштабна війна, що позначилось і на стані економіки, не погіршив для вказаних компаній ситуацію з отриманням бюджетних підрядів.
Більш того для ТОВ «Медирент солюшнс» минулий рік став навіть у певному сенсі рекордним – компанія підписала угод на 66,4 мільйона бюджетних гривень. Раніше бюджетні підряди, які виконувала компанія, не перевищували 160 тисяч гривень за рік. А всього за роки існування ТОВки вона підписала угод на загальну суму 66,8 мільйона бюджетних гривень.
Скриншот YouControl
Але цілком вірогідно, що компанія раніше працювала як субпідрядник, відповідно «не світилась» у якості прямого виконавця робіт, але була дотична до грошей платників податків.
Роками на бюджетних потоках
Статутний капітал компанії «Медирент солюшнс» складає всього 10 тисяч гривень. Бенефіціаром ТОВки вказаний житель Прилук, який прописаний у військовому містечку, Максим Бурмаков. На офіційному сайті «Медирент» серед команди Бурмаков не вказаний. Можливо, він лише номінальна фігура в компанії?
При цьому на сайті «Медирент» зазначено, що це група компаній, яка заснована 1995 року. ТОВ «Медирент солюшнс», яке підписало дві угоди з ДП «НАІС» на загальну суму 12,5 мільйонів бюджетних гривень, зареєстрували лише 2017 року.
В засновниках компанії значиться ТОВ «Інноваційні сервіси», яке зареєстрували у 2015 році.
Також у групу «Медирент» входить угорська ІТ-компанія «Медирент на Дунаї». Але, згідно з даними реєстру, цю фірму зареєстрували тільки у квітні минулого року.
А ось у 1995 році заснували ТОВ «НВП «Медирент». І ось цю компанію, вочевидь, дуже полюбляють українські чиновники, адже мільйонні бюджетні підряди з нею укладали багато років поспіль. Так, з 2014 року компанія підписала угод на загальну суму 710 мільйонів бюджетних гривень. Рекордним став 2021 рік, коли сума всіх укладених бюджетних договорів склала майже 190 мільйонів гривень.
Скриншот YouControl
Серед замовників послуг у ТОВ «НВП Медирент» значиться Пенсійний фонд, Національний банк України, Міністерство соцполітики, ДП «НАІС» тощо.
Варто зазначити, що компанія «Медирент» на своєму сайті відкрито вказує інформацію про безліч проєктів, реалізованих для різних держустанов, вочевидь, за бюджетні кошти.
При цьому, створивши певний реєстр, і надалі замовник цієї послуги, як правило, замовляє її в компанії-розробника, щоб зробити, наприклад, модернізацію чи інше покращення. Тому до подібних компаній бюджетні потоки й течуть рікою.
Дотичні докази цієї тези можна знайти в вироку щодо колишніх посадовців КМДА, які обвинувачувались у зловживанні службовим становищем задля заволодіння бюджетними коштами. Згідно з матеріалами справи, посадовці, знаючи про наміри створити у столиці реєстр пільговиків на проїзд у громадському транспорті, а також систему «Безпечне місто», планували залучити до своєї схеми виконавця робіт. На той момент це була компанія «Атлас». А ось підставою для закупівлі послуг у ПрАТ «Атлас» стало те, що компанія «володіє авторськими майновими правами на розроблене ПЗ «Інформаційно-аналітичний центр «Безпечне місто», якому немає альтернативи і стосовно якого відсутня конкуренція».
З тексту вироку по справі. Джерело: Opendatabot
Примітно, що збанкрутіла наразі компанія «Атлас» пов’язана із «Медирент». Так, у 2014 році видання «Наші гроші» розписало схему отримання бюджетних коштів для забезпечення інформаційної системи Пенсійного фонду. Співвласником цієї системи на момент написання статті стало ТОВ «НВП «Медирент». А розробляло «пенсійну» систему у 2002 році згадувана вище компанія «Атлас».
Цікава деталь – тоді директором компанії «Медирент» працював такий собі Юрій Боніславський, який у 2001-2008 роках очолював ДП «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України». За дивним збігом обставин саме це підприємство працювало з ПЗ фонду, яке поставляла компанія «Медирент».
А як щодо інших ІТ-компаній, які отримують бюджетні гроші від ДП «НАІС»?
Підряди отримали пов’язані компанії
Нагадаємо, послуги з модернізації ПЗ держреєстру речових прав на нерухоме майно та системи е-нотаріату ДП «НАІС» без проведення відкритого конкурсу віддало двом ІТ-компаніям – ТОВ «Айкюжн ІТ» за майже 13 мільйонів гривень і ТОВ «Інтекресі бейз» за 20 бюджетних мільйонів відповідно.
При цьому ці дві компанії пов’язані між собою й «засвітились» у корупційному розслідуванні щодо розробки системи «Дзвін-АС» для Міноборони.
Але давайте по порядку. Так, ТОВ «Айкюжн ІТ» зареєстрували 2015 року. В засновниках кіпрська компанія «Інтекресі венче лтд». За даними Open Corporates, кіпрська офшорна компанія Intecrasy venture LTD зареєстрували ще 2007 року. Тоді вона мала назву Yurga holdings limited.
Бенефіціарами компанії значаться дві особи – Олександр Смірнов і Михайло Віговський. Останній, своєю чергою, є бенефіціаром і ТОВ «Інтекресі бейз», засновником якої зазначена згадувана вище кіпрська офшорна компанія «Інтекресі венче лтд». Тобто де-факто обидва бюджетні підряди ДП «НАІС» віддало двом компаніям з одним власником.
Реальних власників офшорні компанії можуть приховувати. Ба більше на сайті ТОВ «Інтекресі бейз» серед членів команди ані Смірнов, ані Віговський взагалі не значаться.
Обидві компанії входять до Intecracy Group, до якої, якщо вірити сайту, входить усього 12 компаній.
ТОВ «Айкюжн ІТ» і ТОВ «Інтекресі бейз», яке зареєстроване 2007 року, регулярно отримують бюджетні підряди. Наприклад, компанія «Айкюжн ІТ» з 2016 року підписало угод на загальну суму більше 870 мільйонів бюджетних гривень, компанія «Інтекресі бейз» з 2015 року – на суму 173 мільйони.
Підписані угоди з бюджетними замовниками ТОВ «Айкюжн ІТ». Скрин YouControl
Підписані угоди з бюджетними замовниками ТОВ «Інтекресі бейз». Скрин YouControl
Обидві компанії «засвітились» як субпідрядники автоматизованої системи «Дзвін-АС», яку у грудні 2022 року Міністерство оборони взяло на озброєння, пише видання DOU. Систему розробляли з 2016 року, витративши на неї понад 600 мільйонів гривень – точна сума наразі невідома. Не обійшлось і без корупційних скандалів, адже аудит системи, проведений у 2020 році, виявив низку ризиків у розробці. Було відкрито провадження. Наразі справою займається Національне антикорупційне бюро.
Таким чином, роками багатомільйонні бюджетні підряди, періодично навіть без проведення відкритого конкурсу отримують одні й ті самі ІТ-компанії. На цю ситуацію не вплинула ані повномасштабна війна, ані погіршення економічного стану в Україні. При цьому в умовах війни та кібератак на органи влади та реєстри з боку росії відкритим питанням залишається якість отриманих за гроші платників податків послуг. Адже, нагадаємо, перед самим повномасштабним вторгненням стало відомо про величезний злив державних баз даних українських громадян.
Коментування заборонено.