Нардеп Павло Павліш став одним з ініціаторів законопроєкту про закриття відомостей в судових рішеннях. Цей проєкт засекречений і невідомо, що саме автори хочуть приховати з документів в судовому реєстрі. 23 травня депутати вже проголосували за прийняття його за основу з доопрацюваннями. Всі нардепи з Херсонщини підтримали цей проєкт.
На сайті Верховної ради України з’явився Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень. Про це повідомляє «Антикорупційний вимір» із посиланням на сайт ВРУ.
Одним із ініціаторів законопроєкту є Народний депутат України від «Слуги народу», обраний за 182-м виборчим округом (місто Херсон), Павло Павліш. Той самий Павло Павліш, який не зміг пройти співбесіду на посаду судді Конституційного суду України через невідповідність моральним принципам.
Як раніше повідомляв «Антикорупційний вимір», під час співбесіди з експертами Дорадчої групи Павло Павліш не зміг пояснити, чому в його декларації активи перевищують доходи, одержані з законних джерел, на суму 7 772 979 гривень. В доларах це 250 тисяч. І не просто не зумів пояснити – нардеп сказав, що це питання до НАЗК, «чому у них такі питання виникли». Розбіжність він заперечив.
Законопроєкт про закриття деяких відомостей у судових рішеннях повністю засекречений – на сайті Верховної ради навіть неможливо дізнатись, що саме пропонують депутати. Судово-юридична газета пояснює, що йдеться про справи військовозобов’язаних та військовослужбовців. До другого читання пропонується внести поправки, за якими з публічної частини Реєстру судових рішень вилучать рішення у справах щодо військовозобов’язаних та військовослужбовців – практика щодо мобілізації стане закритою для громадськості. Отже, законопроєкт №7033-д пропонує закривати окремі відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень у зв’язку із чутливістю цієї інформації
Також автори законопроєкту пропонують надати суду право додатково визначити відповідну інформацію такою, що не підлягає розголошенню (опублікуванню), у разі, якщо розголошення окремої інформації на переконання суду «може зашкодити безпеці». Тобто суд сам зможе вирішувати, які рішення слід виключити з публічного доступу.
За даними членів Комітету, до другого читання пропонується закрити у Реєстрі також і окремі види судових рішень, які стосуються санкцій за невиконання військового обов’язку.
Громадські діячі, які працюють саме з судовими справами, аналітикою корупції, в інших економіко-правових напрямках, вже оприлюднили заяву про неприпустимість підтримки цього законопроєкту. Нагадали і про те, що такий законопроєкт вже викликав занепокоєння громадськості у 2023 році: після значного суспільного розголосу зник з порядку денного. Однак на третій рік повномасштабного вторгнення росії та воєнного стану парламентарі хочуть знову поставити його на голосування, йдеться у заяві. Попри те, що раніше НАЗК виявило у проєкті корупційні ризики та рекомендувало його доопрацювати.
Створення судового реєстру у 2006 році було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського. І він донині забезпечує прозорість українського судочинства. Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі до рівня росії та білорусі і становитиме небезпеку для подальшої євроінтеграції.
Крім того, проєкт закону пропонує цілу низку сумнівних нововведень як на період воєнного стану, так і у мирний час.
«По-перше, на час дії воєнного стану та рік після його закінчення пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордону, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби). Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Адже журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та накладене судом покарання на ворогів (державних зрадників, колаборантів, посібників окупантів) та військових. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві, зокрема щодо мобілізаційних заходів.
По-друге, планується надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що «може зашкодити безпеці» у справах, розглянутих у відкритому засіданні. Це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики. Крім того, таке рішення суддя ухвалюватиме поза процесуальним порядком, тому його законність і обґрунтованість буде неможливо перевірити. У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством.
По-третє, пропонується суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень. Проблема не тільки у тому, що більшість цих відомостей і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди), що нівелює необхідність приховувати їх зараз. Водночас це положення може сприяти вилученню з судового реєстру необмеженої кількості рішень на необмежений час для приховання цієї інформації з наявних рішень. До того ж відповідно до проєкту ця норма діятиме не тільки під час воєнного стану, а й у мирний час, що є необґрунтованим та ускладнюватиме моніторинг судових рішень для громадськості.
Законодавство повинно мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкриті дані не мають бути обмежені у судових рішеннях. Інакше це загрожує нормальному та ефективному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства.
Прийняття законопроєкту № 7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема тими, що мають значний суспільний резонанс», – йдеться в спільній заяві громадських організацій.
Прийняття законопроєкту № 7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема тими, що мають значний суспільний резонанс.
Читайте також: Ексочільник Херсонської облради намагається відсудити понад мільйон гривень у СБУ: справа вже в касації
