Музеї цікавої науки в Одесі протягом дня приймає до 400 відвідувачів. Це — освітній простір, де дітей від трьох років інтерактивно знайомлять з наукою. Проєкт запустили у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення заклад закрився. У червні 2023 року російська ракета знищила приміщення, де майже десятиліття розташовувався музей зі 130 експонатами.
Минув рік, і бізнес не лише відновився на двох нових філіях, а й готується до відкриття великого музею на стадіоні. Журналістка «Антикорупційного виміру» поспілкувалась з директоркою і співвласницею Музею цікавої науки Оленою Любіковською про те, де вдалось знайти сили й кошти для швидкого відновлення, хто допоміг у процесі, наскільки великі збитки понесли, й плани про новий музей.
Все починалося з Одеси
Директорка музею Олена Любіковська. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
Десять років тому в Одесі відкрили нетиповий на той час дитячий простір — Музей цікавої науки. За кордоном вже були подібні заклади, в Одесі ж представили такий серед українських міст вперше. «Засновник мав чотирьох дітей й багато подорожував. Запозичивши досвід інших країн, вирішив відкрити щось подібне вдома, в Одесі», — пригадує Олена Любіковська, директорка та співвласниця Музею.
На 1300 квадратних метрах у будівлі на проспекті Шевченка розмістились 130 наукових експонатів. Їх за власними кресленнями розробили одеські винахідники. Так починалась історія першого в Україні Музею цікавої науки. Крім перегляду експозиції, діти могли розважитись у лабораторії для дослідів «Експериментарій». Працювало кафе, де проводили дитячі дні народження. По вісім замовлень на один й той самий час — такий попит мала ця кімната для святкувань.
Музей цікавої науки на проспекті Шевченка до війни. Фото: Facebook музею
«Ми до війни працювали на максимум своїх потужностей. Над нами розташовувалось кафе «Чердак», яке нині так само зруйноване після обстрілу. До війни ми ходили до них, щоб домовитись про оренду половини їхнього приміщення й перенести дні народження туди. Ми планували розширюватись», — так згадує довоєнний час Олена Любіковська.
По тисячі-півтори відвідувачів на день, для яких квитки не встигали друкувати. Досить швидко Музей цікавої науки полюбився містянам і туристам. Вже згодом, підгледівши одеський досвід, подібний простір відкрили у Дніпрі, наступною була Вінниця. «Бізнесмени приїздили й надихнувшись, відкривали Музеї науки у своїх містах. Бо всі знали, як зробити дитячий розважальний центр, та ніхто ще не розумів, як відкрити такий музей», — каже директорка закладу.
«Вони зруйнували десятиліття нашої історії»
Музей науки на проспекті Шевченка після обстрілу. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
З початком повномасштабного вторгнення музей на проспекті Шевченка закрився. У підземному паркінгу триповерхової будівлі склади облаштував супермаркет, тож про сховище й безпеку не йшлось. Сам музей становив собою повністю скляне приміщення на другому поверсі. Та команда шукала виходи, шукала укриття, й мала плани на поновлення роботи. Плани, які невдовзі обірвала російська ракета.
В ніч на 14 червня 2023 року рф атакувала Одесу «Калібрами» з моря. Житлові будинки, бізнес-центр, кав’ярні, супермаркети, університет — руйнувань у житловому кварталі зазнали чимало об’єктів.
Музей науки після обстрілу. Відео: Олена Любіковська
«Ми побачили наслідки влучання. Згодом нам сказали, що будівля аварійна, і там більше ніколи не може бути музею», — Олена Любіковська згадує ранок після обстрілу. На їхньому поверсі не залишилось вцілілого вікна чи приміщення. Вибухова хвиля зруйнувала більшу частину монтованих експонатів. Кімната з лазерами, кімната Еймса з похилою підлогою, дзеркальний лабіринт на 40 квадратів, оптична кімната, планетарій з купольною схемою, кімната з фазами Місяця — всі ці приміщення Музею цікавої науки на проспекті Шевченка були розтрощені.
Все, що дозволили закладу — вивезти вцілілі експонати. Близько 60 об’єктів перевезли на склад у безпечне місце, де вони донині чекають свого часу. Демонтаж предметів тривав близько пів року. Музейники розбирали експонати до гвинтиків, знімали їх зі стін. Це була довга та важка робота, яка не припинялась ні восени, ні взимку, ні під час дощів, коли всі вікна будівлі вибиті.
Музей науки на проспекті Шевченка після обстрілу. Фото: Олена Любіковська
«Там було набагато більше можливостей. Ми заїхали туди і ніколи звідти не збирались з’їжджати. Досі ми деякі експонати не можемо звідти демонтувати. Прикро. Вони зруйнували там десятиріччя нашої історії», — так директорка описує перший музей на проспекті Шевченка.
«Давати відчуття місту, що ми є»
Приміщення відновленого Музею науки. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
Замість того, аби закритись, 7 січня 2024 року команда Музею цікавої науки відкриває нову філію. Минуло пів року від ракетного обстрілу. З Приморського району міста частина експонатів переїздить у більш віддалений — Пересипський. У торгово-розважальному центрі «Атріум» на 80 квадратних метрах замість колишніх 1300 квадратів відкривається «Експериментарій».
Це — довга кімната з лабораторією всередині та 25 виставковими експонатами. Тут діти проводять досліди, спостерігають за науковими шоу й слухають лекції з інтерактивними експериментами. Цей переїзд для музейної команди теж став своєрідним експериментом, адже така мала площа для закладу є незвичною. Попри це, після відкриття музей отримав шквал позитивних відгуків у соцмережах.
«Ми вважали, що краще відкриватись поступовими маленькими кроками і давати місту відчуття, що ми є, ми працюємо, ми можемо, й поступово нарощувати ім’я», — розповідає очільниця музейної команди Олена Любіковська.
Експонати в Музеї цікавої науки. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
Торгівельний центр сам вийшов на директорку й запропонував відкрити на їхньому дитячому поверсі інтерактивну кімнату. Умови підйомні: майже без плати за оренду, комунальні та експлуатаційні послуги обходяться в 10 тисяч гривень на місяць.
Музей мав підготовлену команду людей, яка хотіла працювати, а також досвід виїзних експозицій на фестивалі. Завдяки зібраності і мобільності в’їхали на нове місце упродовж місяця. Жінка називає ці простори філіями, але аж ніяк не повноцінним музеєм з огляду на маленьку площу.
«Ми були в такій депресії після того, що сталося. Ми складали ці експонати, обмотували їх, думали: Боже, коли ж вони ще всесвіту знадобляться. А потім ми спробували, у нас вийшло. Ми надихнулись й вирішили відкривати ще одну філію в Аркадії».
Новий простір в Аркадії
Вигляд ззовні нової філії в Аркадії. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
Аркадія — курортний район Одеси з алеями та розважальними закладами. Прогулюючись там у лютому 2024 року Олена Любіковська побачила приміщення, що здавалось під оренду. Вже в березні почали ремонт, що обійшовся у 300 тисяч гривень, і 12 квітня відсвяткували відкриття Музею цікавої науки в Аркадії.
«Нам потрібно було саме це приміщення, ми знали, що воно залетить. Ми мали що запропонувати Аркадії. Це трафік людей, це новий дитячий простір, де батьки мають можливість залишати дітей від семи років самих. Працівники музею наглядатимуть за ними в той час, як батьки можуть у ресторані поруч випити по келиху вина», — розповідає про бізнес-ідею з облаштування простору в Аркадії директорка музею.
Тож на 260 квадратних метрах розмістили 45 експонатів, перевезених зі зруйнованого музею. 160 квадратів займає експозиція. Тут екскурсоводи-інтерпретатори пояснюють, як працюють ті чи інші прилади. Решту площі зайняла кімната з живим науковим шоу з тесла-котушкою, кімната для святкувань, персональна кімната.
Екскурсовод-інтерпретатор. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
Заклад має пропрацювати зо два тижні, аби відбити місячну оренду простору в Аркадії. Попри знижку, ціни на оренду у курортному районі немалі. В середньому сюди приходить по 300-400 відвідувачів на день, тоді як музей на проспекті Шевченка відвідували по 1000-1500 людей за добу.
Олена Любіковська розповідає, що дітей з музею важко забрати і після п’яти годин перебування. Тут вони займаються корисними і безпечними речами: не стрибають в басейн, не плигають на батутах, не травмуються, а із зацікавленістю проводять по кілька годин.
«Нам хотілось розказати місту, що ми живі І працюємо краще ніж будь-коли, бо максимально вмотивовані. Ми маємо що показати навіть на такій малій площі».
Вцілілі експонати у філії в Аркадії. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
«Інклюзивність для нас — драматична історія»
Відкрити один великий простір замість двох філій — саме до цього прагне команда музейників, аби повністю відновити попередню діяльність. Місце знайшли — стадіон «Чорноморець». Його власники хочуть зробити родинну трибуну, а міжтрибунний простір з виходом на сектори віддати під дитячий центр. Так сім’ї з дітками ходитимуть на матчі, а в Музеї цікавої науки за малечею приглядатимуть, коли їй набридне сидіти.
У міжтрибунному просторі приміщення під дві тисячі квадратних метрів, а сам стадіон має повноцінне укриття. «Те, що ми любимо», — сміється директорка музею. Ремонт тут передбачений на початок 2025 року, і влітку теоретично музей відкриється на новому місці. Та команда має сумніви щодо локації.
Відвідувач Музею цікавої науки. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
«Аби дійти до міжтрибунного простору, треба подолати довжелезні сходи у два яруси. На таких сходах неможливо передбачити інклюзивність, і для нас це драматична історія. Інклюзія — не лише про інвалідний візок. Ми не забуваємо про мам з візочком, які хочуть вигуляти старшу дитину, не забуваємо й про бабусь та дідусів, які гуляють з онуками», — ділиться проблемами Олена Любіковська.
Простір на «Чорноморцю» команда пригледіла давно, й після влучання одразу хотіла вкладатися сюди. Але ремонт такого місця недешевий, зокрема облаштування опалення і вентиляції коштуватиме близько двох мільйонів гривень. Адже стадіон — це завжди холодне місце.
Тож швидкого рішення не знайшлось, і ремонт на «Чорноморці» не розпочали. Згодом після ракетного обстрілу команді запропонували відкрити першу філію, тоді й вирішили відновлювати музей поступово маленькими кроками.
Музей науки. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
«Ми зробили дизайнерський проєкт й побачили, що це справа не нашвидкоруч. Тож не поспішаємо, бо якщо заїдемо на стадіон — то щонайменше на десять наступних років», — каже Олена Любіковська.
«Відновлювались своїми зусиллями, грантами і сімейним бюджетом»
За кордоном Музеї науки фінансуються коштом держбюджету. В Україні це історія переважно про приватний бізнес. Та на деяку допомогу від держави цей бізнес може розраховувати.
Музей цікавої науки на проспекті Шевченка орендував простір. Попри колосальні збитки від знищених декорацій та експонатів, на компенсацію за зруйноване майно він не може претендувати, бо не є власником цього простору. Тож Олена Любіковська пішла шляхом грантів. Подалась на п’ять, виграла три з них.
Директорка та співвласниця музею Олена Любіковська. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
Благодійний фонд «Карітас» оголосив програму допомоги бізнесу, постраждалому від війни. Музей цікавої науки не підходив за двома пунктами, адже не розміщувався на території активних бойових дій. Та поспілкувавшись з директоркою і дізнавшись про історію бізнесу, з «Карітасу» подзвонили зі словами: подавайтесь.
Аби отримати грант, ділиться досвідом Олена Любіковська, необхідно було підготувати презентацію, виступити з нею, скласти бізнес-план, пройти навчання та захиститись. Після всіх вдалих етапів Музею виділили суму в 150 тисяч гривень.
Ще два гранти на 250 тисяч гривень підприємиця отримала від держави. Йдеться про грант на власну справу від «єРобота». У двох європейських грантах музейній команді відмовили без пояснення. На написання грантової заявки команда музею витрачає близько місяця. Займається цими питаннями сама Олена Любіковська разом з бухгалтеркою.
«Ми відновлювались своїми зусиллями, грантами і сімейним бюджетом. Ми тут працюємо і трішки заробляємо грошей, аби вкладати далі. Я не хочу питати, чи держава мені допоможе. Я хочу знайти можливості відтворити цей простір найкращим чином без залучення допомоги з держави», — розповідає Олена Любіковська.
Жінка шукає виходи на закордонні бізнеси з одеським корінням, які можуть виступити меценатами для відновлення музею. Один з таких зголосився допомогти й закупив для Музею цікавої науки 7 експонатів, які наразі прямують до Одеси з Європи.
А на вході у філію в Аркадії стоїть банка з написом «на відновлення великого музею», де відвідувачі можуть залишити донат.
Колектив музею з банкою для донатів. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
«Втримати бізнес на плаву»
Олена Любіковська нині і директорка, і віднедавна — співвласниця музею. Підприємиця викупила частку в бізнесі і стала вкладати власні кошти у відновлення. Пояснює: попри наявність чи відсутність прибутку хтось з партнерів має фінансово підтримувати справу. Необхідний керівник, що нестиме відповідальність за зарплати людей. Цю відповідальність взяла на себе жінка.
Відкривати нові філії і планувати майбутнє для музею непросто, зважаючи на збитки, умови та пережитий досвід. Очільниця Музею цікавої науки розповіла, що допомогло втримати бізнес на плаву.
По-перше, радить, не чекати допомоги ззовні, а якнайшвидше оптимізуватись. Зокрема до війни у команді працювало 60 людей, зараз в обох філіях налічується 10 робітників у штаті. Натомість всі працюють на повну, оформлені, отримують зарплати та мають відпустки.
Директорка закладу наголошує: аби вижити, варто зменшити витратну частину. Спробувати домовлятись на воєнний період про лояльніші умови оренди, про співпрацю. Шукати програми, гранти та дотації під себе, й не зупинятись. Дві філії — це не повноцінний музей. Але люди мають роботу, а бізнес — фідбек та впізнаваність.
Команда музею біля дверей філії в Аркадії. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
«Ми всі тут, як сім’я. Ми розуміємо, що будуємо не просто розважальний центр, а маємо певну місію: ростити націю розумних дітей. Я хочу, щоб не було необхідності їздити за кордон, аби діти побачили майбутнє. Майбутнє повинне бути тут і зараз. І наша місія — доносити це».
«Будемо відновлюватись на будь-якій філії, куди прилетить»
Такий вигляд наразі має колищня будівля Музею науки. Фото: Богдан Шумілов для «Антикорупційного виміру»
Наразі біля колишньої адреси Музею цікавої науки на проспекті Шевченка на карті значиться: закрито назавжди.
«Цей музей був видатним, я його дуже люблю. Я приходжу на це місце з посмішкою попри те, що все розбомблене. Я приходжу, бо знаю, яка там енергетика. Музей завжди фонить тією енергетикою. Його зруйнували, а він ніби стоїть і каже: ну, давайте, робіть вже щось нове», — розповідає Олена Любіковська.
Колись Музей цікавої науки починався з перейнятого закордонного досвіду. Сьогодні уже міжнародні проєкти запозичають досвід у музею. Нині директорка консультує підприємців з Молдови, які хочуть відкрити аналогічний простір у себе в країні.
Жінка пригадує: на початку повномасштабного вторгнення не могла й уявити, що можна працювати під час війни. Зараз команда отримала значний досвід й попри обстріл їхнього улюбленого музейного місця, стала сильнішою. «Ми завжди будемо відновлюватись на будь-якій філії, на яку прилетить».
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Читайте також: Не дочекавшись допомоги від держави: Як сім’я з Маяк відбудувала будинок для п’ятьох дітей і знищений ракетою бізнес
