В Україні за даними з Реєстру судових рішень, нині судять десятки співробітників тюрем, які у перші дні повномасштабної війни опинилися в окупації й продовжували виконувати свої посадові обов’язки. А саме – забезпечували роботу режимних об’єктів, де утримувались сотні засуджених та ув’язнених людей, яких вчасно не евакуювали.
Один з них – Євген Усачов, заступник керівника херсонського слідчого ізолятора. Чоловіку інкримінують держзраду. Водночас він потерпілий від катування росіян, яких нині судять заочно.
Захоплення херсонського СІЗО
Євген Усачов працював у Херсонському СІЗО багато років. За даними з його декларації про доходи, починав з посади керівника оперативного відділу, а з 2019 року став заступником керівника ізолятора. У нього на утриманні двоє дітей.
На момент повномасштабного вторгнення РФ, в ізоляторі було понад тисячу людей. Профільне міністерство не забезпечило їхню вчасну евакуацію. Як згодом констатували у Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, на момент початку повномасштабного вторгення евакуацію в’язнів провести не змогли. Керівництво СІЗО, у тому числі Євген Усачов, лишалися на робочих місцях.
Херсонське СІЗО. Фото ДКВС
За інформацією з сайту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, у травні 2022 року російські військові увірвалися на територію СІЗО та захопили спецзаклад. До камер кидали світлошумові гранати, ув’язнених били. Одну людину застрелили.
«Начальника установи вивезли у невідомому напрямку. Працівники установи відмовилися працювати на окупаційну владу та написали рапорти про звільнення. Зв’язок з установою втрачено», — повідомили тоді на сайті Уповноваженого.
За кілька днів після того на російському сайті «РИА.Новости» оприлюднили відео за участі Ігоря Гурякова, очільника СІЗО. В сюжеті він заявив, що співпрацює з окупантами.
Натомість його знайомі у соцмережах заявили, що він говорить під примусом. Херсонські ЗМІ тоді писали, що Євгена Усачова і його начальника приводили на роботу у супроводі військових.
Робота на ворога
Після деокупації Херсона Державне бюро розслідування заявило про затримання начальника СІЗО та його заступника. Обом інкримінували державну зраду.
Згідно з обвинувальним актом, у червні 2022 року Євген Усачов обійняв «посаду» старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативного відділу в незаконному «Управлінні служби виконання покарань по Херсонській області», яке входило до російської «Федеральної служби виконання покарань».
Затримання Євгена Усачова, фото ДБР
Таким чином, твердить слідство, посадовець сприяв встановленню правоохоронної гілки окупаційної влади РФ та території Херсонської області.
У листопаді 2022 року Євгена Усачова взяли під варту на час розслідування й суду. Неодноразово термін тримання продовжували. Прокурори наполягали, що під час окупації підсудний нібито отримав російський паспорт і зможе переховуватися. Також доводили, що його батьки перебувають у Польщі, тож це також становить ризик переховування.
Оскільки на Херсонщині після деокупації суди тривалий час не працювали, слухання розпочалося у Малиновському райсуді Одеси.
Малиновський суд. Фото автора
Судовий процес відбувається у гібридному форматі. Підсудний бере участь у засіданнях в режимі онлайн-конференції зі слідчого ізолятора у Миколаєві, де він перебуває з моменту затримання. Його захисниця приїздить до суду з Кривого Рогу, а прокурори по справі – з Херсону. Свідки у справі, серед яких є підсудні, які утримувалися у херсонському ізоляторі, також підключаються через відеозв’язок з колоній, у яких вони наразі відбувають покарання.
Співпраця під тортурами
Ліля Охримович, адвокатка підсудного, розповіла у коментарі журналісту «Антикорупційного виміру», що її підзахисний лишався на своєму робочому місці до останнього, адже не міг покинути спецзаклад, де утримувалися сотні людей.
Жодних вказівок чи наказів від керівництва з приводу того, що їм робити чи як вивозити працівників СІЗО та ув’язнених, він не отримував. Разом з начальником він направляв електронні листи до різних установ з проханням евакуації. Однак, бажаної евакуації чи будь-яких вказівок не було, — говорить Лілія Охримович.
У травні 2022 року, коли Херсон вже був окупований, Уповноважений з прав людини звертався до Міністерства юстиції з проханням евакуації ув’язнених.
Як розповіла адвокатка, на початку окупації СІЗО працювало за українським законодавством і співробітники забезпечували його діяльність. Втім, 11 травня до закладу увірвалися російські військові у супроводі Євгена Соболєва, очільника колонії №90, який очолив пенітенціарну систему, яку окупанти підпорядкували собі. Військові захопили СІЗО, а Євгена Усачова разом з начальником вивезли до підвалу Херсонського апеляційного суду, де окупанти влаштували катівню.
Їх катували, застосовували електричний струм. Тиснули психологічно. Погрожували, якщо він не залишиться працювати в СІЗО, то на його очах ґвалтуватимуть дружину і доньку. Не витримавши таких тортур Євген Усачов залишився працювати й надалі, — говорить захисниця.
Вона переконує, що при окупантах Усачов не виконував ніяких функцій, а лише знаходився на території спецзакладу. Виїхати з окупованого міста, за словами адвокати, її клієнт не міг: росіяни попередили, що розстріляють, якщо затримають на блокпосту.
Наразі захист має довідки про медогляд, які свідчать, що у Євгена Усачова зламані ребра та інші переломи, які за даними медиків отримані у травні 2022 року.
Як розповіла захисниця, Євген Усачов визнаний потерпілим від катування російськими військовими.
Нині у Херсонському міському суді заочно судять Віктора Бедрика, заступника 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту РФ та його підлеглого Олександра Чичкана. За даними слідства, Бедрик, який очолив військову комендатуру міста, віддавав накази на катування цивільних. У тому числі й Євгена Усачова. У матеріалах справи йдеться, що з 11 по 14 травня 2022 року його утримували у підвалі катівні та періодично знущалися.
Віктор Бедрик Фото з соцмереж
Наразі у справі за звинуваченням Євгена Усачова у держзраді триває судовий розгляд, мають допитати низку свідків.
Що кажуть правозахисники
У ситуації, коли підсудний обвинувачується у співпраці з окупантами, на яку він вимушений піти під катуваннями, є багато ризиків, — говорить Василь Мельничук, правовий радник European Prison Litigation Network.
«Якщо він буде визнаний винним, теоретично може звернутись до міжнародних судів та органів і говорити про незаконність такого засудження. Оскільки він був змушений виконувати вказівки окупантів після катування», — зазначив експерт.
Окрім цього, за Міжнародним гуманітарним правом роботу виправних закладів, які у перші дні повномасштабної війни опинилися в окупації, мав би хтось забезпечувати й координувати.
«Ці працівники були зобов’язані виконувати певні функції в соціальних інституціях для забезпечення життєдіяльності й безпеки людей, які там утримуються, — наголошує Василь Мельничук. – Тобто, не виключено, що вони оскаржуватимуть такі вироки через їхню невідповідність МГП».
Ще один важливий аспект, на який звертає увагу правозахисник: правоохоронці нині зосереджені на притягненні до відповідальності рядових співробітників тюрем за колабораціонізм чи держзраду. При цьому справ щодо воєнних злочинів росіян та їхніх пособників суттєво менше. Натомість Україна, як постраждала від російської агресії, мала б більше ресурсу зосередити для доведення злочинів армії окупанта, вказують експерти.
Анастасія Зубова
Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створений у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.
Читайте також: На аукціоні всі свої. Як сімейна фірма першого зама глави ДСНС отримала право оренди ділянки під автомийку у Кропивницькому
