Кому війна, а кому – заробіток на бюджеті: хто ремонтує укриття в Миколаєві

Війна приносить біль і страждання, але декому — ще й непоганий заробіток. Звичайно, активні бойові дії не сприяють здоровому бізнес-клімату. Однак якщо вдається регулярно отримувати бюджетні підряди, ще й без конкуренції, навіть під час війни можна заробляти чималі гроші.

«Антикорупційний вимір» вирішив проаналізувати, хто отримує кошти платників податків, ремонтуючи в Миколаєві споруди цивільного захисту населення. Які, нагадаємо, під час повномасштабної війни й безперервних обстрілів з боку росії вкрай необхідні.

Бюджетні мільйони без конкуренції

Минулого року, до деокупації Херсону майже щодобово Миколаїв був під обстрілами російських загарбників. Але активно миколаївська міська влада почала облаштовувати й ремонтувати споруди цивільного захисту або ж укриття лише восени поточного року. 

Принаймні таку інформацію можна знайти в системі електронних закупівель Prozorro. Наразі в системі наявні 13 договорів про ремонт укриттів у місті, які укладали протягом 2023-го. Загальна вартість складає понад 25 млн бюджетних грн. 

Хоча договорів може бути ще більше, просто вони досі не підвантажені у Prozorro. Під час повномасштабної війни розпорядники бюджетних коштів не завжди дотримуються норм закону. 

Замовником робіт виступає миколаївський департамент житлово-комунального господарства. Всі договори укладені без конкуренції, тобто без проведення відкритих торгів. Підрядників департамент обирає на власний розсуд. І серед них є декілька цікавих підприємств. 

9,5 млн за два місяці

Найбільшу кількість підрядів по ремонту укриттів у Миколаєві — а саме 5 з 13 — на загальну суму 9,5 млн грн отримала наразі зареєстрована у Львові компанія «Будмонтажсєвєр».

Так, ТОВ відремонтує укриття в житловому будинку на Нікольській за 2,1 млн бюджетних грн і на площі Адміралтейській за 1,3 млн. А також ще три захисні споруди — на проспекті Центральному за 1,4; 1,6 і три млн відповідно.

Примітно, що департамент уклав із ТОВ «Будмонтажсєвєр» усі договори восени поточного року, а здати роботу компанія має вже до кінця листопада. Тобто всього за два місяці. Чи вистачить потужностей ТОВ виконати роботу вчасно, під питанням.  В серпні поточного року фірма подавала пакет документів на відкриті торги, які з рештою не відбулися. У пакеті документів інформація про те, що фірма має офіс та майстерню у Львові. Що стосується матеріально-технічної бази і працівників відповідної кваліфікації, ТОВ «Будмонтажсєвєр» просто видало собі довідки про те, що «все необхідне є».  

При цьому мова йде про ремонт споруд цивільного захисту, від яких залежить життя людей під час повномасштабної війни.

Компанія «Будмонтажсєвєр» родом з окупованого зараз Сєвєродонецька Луганської області. Її, вочевидь, перереєстрували у Львові після захоплення міста російськими загарбниками. Статутний капітал ТОВ складає всього три тисячі грн. 

До повномасштабної війни компанія «Будмонтажсєвєр», яку зареєстрували 2018 року, також отримувала бюджетні підряди, але в Луганській області. Наразі загальна сума укладених договорів з розпорядниками бюджетних коштів складає 13,2 млн грн. Переважну більшість угод компанія отримала за неконкурентною процедурою.

«Непрості» ФОПи

Без проведення відкритих торгів чотири угоди миколаївський департамент житлово-комунального господарства підписав із трьома ФОПами. Відремонтувати укриття на Новобудівній за 1,7 млн грн має Олександр Бучко, на Тернопільській за 2,1 млн – його батько Михайло Бучко, а на Садовій і Робочій за 3,3 і 1,7 млн грн відповідно Юрій Кравченко. Але для останнього це не всі договори з ремонту укриттів у Миколаєві.

Так, 29 вересня департамент уклав чергову угоду на ремонт споруди цивільного захисту за адресою вулиця Потьомкінська на суму 2,2 млн бюджетних грн. Роботи виконує ТОВ «Юл-строй», власником якого є згадуваний вище Юрій Кравченко. Тобто підприємець, по суті, отримав три підряди на ремонт укриттів у місті. Варто зазначити, що компанія «Юл-строй» далеко не вперше укладає бюджетні договори.   

При цьому всі три ФОПи регулярно отримують бюджетні підряди в Миколаєві та області. Секретом їхнього успіху можуть бути зв’язки із владою.

Як уже писав «Антикорупційний вимір», Олександр Бучко, який окрім зареєстрованого ФОПа є власником ТОВ «Злата буд-м», що також регулярно отримує бюджетні підряди, до останніх місцевих виборів був депутатом Вітовської районної ради в Миколаївській області від «Європейської солідарності». Причому підряди за кошт платників податків, нагадаємо, отримує не тільки Олександр Бучко, а і його батько Михайло Бучко.

У 2020 році Олександр Бучко як самовисуванець став депутатом Галицинівської сільської ради на Миколаївщині. 

Інший отримувач бюджетних грошей Юрій Кравченко, хоча й не був поки що депутатом, але неодноразово балотувався на місцевих виборах. Так, у 2015 році він представляв партію тодішнього Президента України Петра Порошенка «Європейську солідарність», а у 2020-му – вже проросійську партію «Наш край». 

Старі добрі знайомі

7 листопада у Prozorro опублікували договір на ремонт укриття на Силікатній вартістю 1,7 млн бюджетних грн. Виконувати роботи буде новостворена – дата реєстрації 18 жовтня 2023 року — миколаївська компанія «Строй-тос», для якої це перший бюджетний підряд.

Однак нехай це не вводить в оману – для миколаївських чиновників засновник ТОВ «Строй-тос» Михайло Крижановський добре знайомий. Як і назва «Строй-тос».

Так, Михайло Крижановський у 2017 році вже засновував компанію під назвою «Строй-тос». Але після корупційного провадження ця перша компанія змінила назву, і зараз називається «Південна-ліфтова-компанія».

Відразу після реєстрації шість років тому ТОВка «Строй-тос», а зараз «Південна-ліфтова-компанія» почала отримувати бюджетні підряди. Зокрема від миколаївського департаменту житлово-комунального господарства. Загальна сума укладених договорів складає понад 15 млн бюджетних грн. Однак у 2019 році компанія потрапила в фокус правоохоронців за корупційну оборудку.

За матеріалами слідства, посадовці миколаївського департаменту житлово-комунального господарства і приватної компанії можуть бути причетними до привласнення бюджетних коштів при виконанні будівельних робіт під час ремонту покрівлі житлового будинку на Морській. Досудове розслідування досі не завершено.

А тим часом Крижановський вийшов з засновників старого ТОВ «Строй-тос», заснував нове ТОВ з такою назвою і продовжує отримувати бюджетні підряди.

Старою доброю знайомою для миколаївських чиновників, вочевидь, є також компанія «Ніковіта сервіс», яка має відремонтувати укриття на Бузькому бульварі за 1,3 млн бюджетних грн. Хоча саме це ТОВ, зареєстроване Тетяною Ященко у 2017 році, за час свого існування уклало бюджетних договорів не на дуже високу вартість, заснована тією ж особою компанія «Ніковіта» вже уклала угод на загальну суму 41,2 млн бюджетних грн.

Заплутана історія

1,4 млн бюджетних грн для платників податків буде коштувати ремонт укриття на Леваневців. Роботи виконує ТОВ «Оріон промтрейд». 

Компанію з юридичною адресою в Києві зареєстрували у грудні 2022 року. За цей короткий час ТОВ встигло укласти кілька договорів загальною сумою 11,2 млн бюджетних грн. Наприклад, ТОВ «Оріон промтрейд» на 900 тис. грн поставило нацполіції в Луганській області генераторів. Також фірма ремонтувала укриття в Херсоні за 2,4 млн грн.

Примітно, що за короткий час існування компанія вже не раз змінювала засновників. Так, спочатку засновниками ТОВ «Оріон промтрейд» значилась компанія «Юрконсалт-юа», а власниками Андрій Прит і Артем Орлиця. Через декілька місяців засновницею ТОВ стала жителька Полтавської області Олена Васильченко. Ці зміни можуть вказувати на бажання приховати справжніх власників компанії.

Як зазначають у виданні «Мост», відразу після зміни засновників ТОВ «Оріон промтрейд» почало укладати бюджетні договори. Крім цього, можливо, компанія пов’язана з колишнім керівником Херсонського ГАСКу Володимиром Красноленським.

Проаналізувавши, хто отримує бюджетні підряди на ремонт укриттів у Миколаєві, можна впевнено зазначити: випадкових підрядників тут не обирають. Але в умовах повномасштабної війни обрання виконавця робіт за прихильністю чиновників, а не за профпридатністю можуть коштувати занадто дорого, і мова не про гроші, а про людські життя.