Так званий тіньовий флот росії – це вагома складова обходу міжнародних і українських санкцій, накладених на рф за її збройну агресію проти України. Окрім танкерів, які допомагають росії продавати нафту і спонсорувати війну, «тіньовий» флот країни-агресора налічує сотні суховантажів, за допомогою яких з окупованих територій, зокрема Криму, вивозять крадену українську продукцію, наприклад, зерно.
Наразі європейські країни час від часу затримують судна «тіньового» флоту рф. А 4 червня стало відомо про перший арешт такого судна у Швеції за запитом української сторони. Не виключено, що арештований суховантаж передадуть нашій країні. Водночас в Україні судна так званого тіньового флоту росії заарештовують не вперше. Більш того – російський «тіньовий» флот уже послужив нашій країні.
Деталі – у статті «Антикорупційного виміру».
Продали за 2,5 мільйона
Восени 2025 року на порталі Прозорро.Sale з’явився лот з продажем судна USKO MFU. Суховантаж на продаж виставило Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). З опису лота відомо, що судно ходило під прапором Камеруну, а належало, за документами, турецькій компанії MED VOYAGER SHIPPING INC.
Це судно досить старе, побудоване ще у 1982 році. До того ж стан суховантажу зі слідами зношення та пошкоджень. За даними порталу War&Sanctions, судно USKO MFU заходило до окупованого росією Севастополю та вивозило крадене українське зерно.
АРМА просило за суховантаж спочатку майже 5 млн грн. Однак охочих не знайшлось. Врешті у грудні 2025 року одеське ТОВ «Універсал ЛТД» придбало судно за майже 2,5 млн грн. Як зазначає видання «Латифундист», окрім вартості лота, новий власник має сплатити 4,42 млн грн митних платежів, тож загальні надходження до державного бюджету становлять близько 6,9 млн грн. Згідно з даними порталу Marine Traffic, наразі USKO MFU перебуває в Ренійському порту. Саме там це судно й було затримано влітку 2024 року, коли зайшло на розвантаження.
В ухвалі суду згадується, що, у 2023 році суховантаж зайшов до одного з кримських портів і вивіз 1,5 т пшеничних висівок і 1,6 т соняшникового шроту. Ця продукція – з тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей. Її вивозили до Туреччини.
Щоб приховати захід до окупованого рф Севастопольського порту на судні вимикали систему ідентифікації положення, що є порушенням міжнародного законодавства.
Вантаж судно USKO MFU вивозило на замовлення двох російських компаній – «ТД «Фрегат» і «Агро-фрегат». Перша компанія зареєстрована у 2017 році в Москві. У 2024 році її прибуток виріс на 100%. Відповідно «Агро-фрегат» зареєстрували у 2019 році в місті Батайськ Ростовської області. Виручка та прибуток цієї фірми, за даними порталу руспрофайл, також зростає на порядок. Вочевидь, торгувати краденою продукцією – вкрай вигідна справа.
До того, як українські правоохоронці зафіксували, що судно USKO MFU заходить у кримські порти, суховантаж не раз прибував до Ізмаїльського порту в Одеській області. Після затримання суховантаж Дніпровський районний суд Києва заарештував і, попри спроби представника компанії оскаржити це рішення, передав судно АРМА, яке продало його на аукціоні. Й це не єдиний такий приклад.
Лот на продаж
З кінця 2025 року АРМА через Прозорро.Sale намагається продати ще одне судно «тіньового» флоту рф – у грудні минулого року на аукціон виставили суховантаж ANKA, оцінивши його у 16,3 млн грн. Це судно, побудоване у 2005 році, ходило під прапором Танзанії й належало, за документами, чорногорській компанії FAB PETROL DOO. Пізніше АРМА намагалось продати судно ANKA ще декілька разів, знизивши початкову ціну вдвічі, але поки що покупців не знайшлось.
Суховантаж ANKA наразі перебуває в Ренійському порту, де його затримали у квітні 2025 року. За інформацією порталу War&Sanctions, судно причетне до крадіжки українського зерна з тимчасово окупованих територій і вивезення цієї продукції з кримських портів. З листопада минулого року судно під українськими санкціями.
В ухвалі суду згадується, що судно ANKA в листопаді 2024 року заходило до Севастопольського морського торговельного порту, де на нього завантажили 4,6 тис. тон пшениці. За версією українських правоохоронців, зерно вивезено з тимчасово окупованих українських територій Запорізької та Херсонської областей, про що свідчать карантинні сертифікати, схоже, знайдені на затриманому судні. Пшеницю суховантаж вивіз до Єгипетського порту в Середземному морі.
Покупцем була дубайська компанія ALTHEL ALFEDEE TRADING CO. L.L.C. А ось продавцем – російська фірма «Маковея», зареєстрована в серпні 2022 року в місті Краснодар (рф).
Ця компанія уклала договір транспортно-експедиційного обслуговування зернових вантажів у порту з фірмою «Морський інжиніринговий технополіс «Сі мейкер». Остання – зареєстрована в лютому 2022 року в Севастополі в окупованому Криму. Схоже, саме ця фірма й залучила судно ANKA перевозити крадену пшеницю. 11 червня 2025 року Дніпровський районний суд столиці затвердив передачу затриманого в Україні суховантажу в АРМА. Хоча представник власника й намагався зняти з судна арешт, зокрема стверджуючи, що суховантаж належав не чорногорській компанії, а фірмі з Маршалових островів.
І поки заарештовані судна АРМА продавало на аукціоні, в Одесі затримали ще одне судно «тіньового» флоту рф – GLADIUS, яке зовсім нещодавно називалось по-російськи «Пересвет».
На службі ворога
5 грудня 2025 року Дніпровський районний суд Києва наклав арешт на судно GLADIUS, яке зайшло в одеський порт, де його затримали українські силовики. Перед цим, всього за декілька місяців, судно змінило назву, прапор і власника – начебто суховантаж зараз, за документами, належить панамській компанії, а ходить під прапором африканської республіки Гвінея-Бісау. Однак, виявилось, що вказане судно нещодавно було російським, називалось PERESVET і неодноразово заходило у кримські порти, перевозячи агропродукцію до Єгипту.
Як встановило українське слідство, в січні 2021 року суховантажне судно PERESVET, яке ходило під прапором рф, заходило до закритого Україною Севастопольського морського торговельного порту в окупованому Криму. Капітаном цього судна був громадянин росії. З 9 по 21 січня 2021 року це судно завантажили майже сімома тисячами тонн пшениці. Відправником вантажу була російська компанія «Слов’янський експорт». Зерно вивозили до Єгипетського порту в Середземному морі. Отримувач – компанія з юрадресою в Дубаї (ОАЕ).
Компанію «Слов’янський експорт», яка замовляла перевезення пшениці судном PERESVET, зареєстрували у 2016 році в Воронежі (рф), але з 2023-го підприємство змінило юридичну прописку на Москву. Наразі компанія, статутний капітал якої 300 мільйонів рублів, визнано в росії банкрутом. При цьому, як повідомляв російський портал «Комерсант», восени 2025 року компанія звернулась у воронезький суд з позовом до компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів з вимогою виплати 108,3 мільйона рублів.
Але повернемось до судна PERESVET/GLADIUS. За даними українських правоохоронців, цей суховантаж був оформлений на російську компанію «Севастопольські транспортні системи», яка спеціалізувалась на транспортній обробці вантажів з фактичною адресою роботи в місті Севастополь, вулиця Дзержинського, 63. Але до анексії півострова, ще у 2005 році, за українським законодавством була зареєстрована компанія з такою ж адресою та назвою.
Належало ТОВ «Севастопольські транспортні системи» компанії «Сандрей-Україна», засновником якої значилась кіпрська офшорка «Сандрей трейдінг лімітед». Її директоркою була Лідія Анненкова. Хоча у 2024 році ця офшорна компанія припинила своє існування.
В тому ж році Рада нацбезпеки та оборони України запровадила санкції терміном на 10 років щодо громадянки рф Лідії Василівни Анненкової як співзасновниці «Севастопольського морського банку», який допомагав обходити економічні санкції, накладені після анексії півострова. З 2021 року цей банк об’єднали з іншим російським банком. В український санкційний список також потрапив чоловік Лідії Анненкової Олександр. Саме подружжя Анненкових, схоже, володіло судном PERESVET.
Наразі не існує вже російської компанії «Севастопольські транспортні системи» – у 2025 році її приєднали до іншої фірми, пов’язаної з Анненковими, «Ан-капітал». Це підприємство також має українське походження. До й після аннексії Криму компанією «Ан-капітал» керує Зінаїда Володимирівна Безручко. Людина з таким же ПІБ у 2015 році, тобто вже після анексії Криму Росією, значилась серед кредиторів вінницького ПП «Нива- В.Ш.». Як зазначало видання «Наші гроші» у 2014 році, вже збанкрутіла компанія «Нива-В.Ш.» колись мала дозволи на торгівлю конфіскатом. Її пов’язували із екснардепом-регіоналом Володимиром Продивусом.
Про подружжя Анненкових не раз писав «Центр журналістських розслідувань». У українські санкційні списки Олександр і Лідія Анненкови потрапляють не вперше. Однак роками санкції не накладали на судоходну компанію Анненкова «Аншип», на яку, за версією українських правоохоронців, у 2021 році переоформили судно PERESVET.
При цьому ще у 2019 році на сайті «Миротворець» вийшло розслідування про компанію «Аншип» і судно PERESVET, згідно з яким Росія використовувала цей суховантаж для перевезення українського зерна з кримських портів, зокрема в Туреччину та Лівію. Тоді компанія «Аншип» налічувала 14 суден. Крім цього фірма мала державні контракти на перевезення військових вантажів, можливо, у Крим. У 2020 році журналістка «Миротворцю» Катерина Яресько «підловила» судно PERESVET на перевезенні з Криму щебню та ільменіту.
За даними видання «Крим.Реалії», це судно побудували у 1992 році в Німеччині, під чиїм прапором, але під різними назвами, довгий час воно й ходило. А з 2019-го судно змінило назву на PERESVET і заодно порт приписки – на Новоросійськ (рф). Саме за обслуговування російських інтересів після анексії Криму цей суховантаж і затримали в Одесі.
Окрім арешту 24 грудня 2025 року Дніпровський районний суд Києва схвалив передачу судна GLADIUS в управління АРМА. Хоча представник офіційного власника суховантажу не раз намагався оскаржити рішення про арешт. Однак безрезультатно. Вочевидь, скоро вказано судно також виставлять на аукціон.
Читайте також: Що робить експодатківець з Луганщини в Одеській районній раді та в Дубаї, а танкери в Африці?
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.»
