За вісім місяців 2026 року НАЗК завершило перевірку 31 декларації посадовців Одеської області та виявило недостовірні відомості у 58% документів. Загалом по Україні працівники агентства встановили порушення у 571 декларації на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень. Одеський регіон посів десяте місце за часткою виявлених невідповідностей, однак саме тут зафіксували рекордні суми незадекларованих коштів та схеми оформлення активів на третіх осіб.
Найбільшу суму невідповідностей серед одеських представників місцевої влади агентство встановило у щорічній декларації депутата Одеської обласної ради восьмого скликання Євгена Філонова, якого обрали від нині забороненої партії «ОПЗЖ». У серпні 2026 року детективи НАБУ та прокурори САП скерували до суду обвинувальний акт стосовно Філонова за ч. 2 ст. 366-2 ККУ — зазначило НАЗК.
Як вважають працівники НАЗК, депутат вказав недостовірні дані загалом на 60,3 мільйона гривень. Понад 58 мільйонів гривень із цієї суми становлять фінансові зобов’язання перед трьома громадянами, які посадовець не задекларував:
- 720 тисяч доларів боргу перед Юрієм Трубецьким за розписками 2017 року, які Одеський апеляційний суд підтвердив ще у 2021 році;
- 168 тисяч доларів та 100 тисяч гривень боргу перед Юрієм Волковим;
- 500 тисяч доларів, які депутат взяв у борг у травні 2024 року в Григорія Ніколаєва та не повернув.
Через несплату цих коштів органи державної виконавчої служби домоглися в суді обмеження права депутата на виїзд за кордон. Крім того, в агентстві з’ясували, що Філонов не вказав у звіті квартиру дружини в Одесі вартістю 1,5 мільйона гривень, власний квадроцикл та частки у чотирьох фірмах на чверть мільйона гривень.
Аналітична система YouControl об’єднує підприємства депутата в окрему «Групу Євгена Філонова», куди входять компанії у сферах будівництва, нерухомості та фінансових послуг. Більшість із них, можливо, мають ознаки недіючих структур. ТОВ «БТВ Україна», де посадовець має 10%, а решта належить громадянину Латвії, взагалі не подає фінансову звітність. У ТОВ «Нобіліс» та ТОВ «Фонд розвитку «Купол» податкова служба ще у 2017 році анулювала свідоцтва платників ПДВ через відсутність звітів.
У декларації посадовець зазначив основним місцем роботи не посаду директора комунального підприємства «СКК «Одеський Палац спорту», яке підпорядковане тій облраді. Примітно, що у 2022 році журналісти «Слідство.Інфо» з’ясували, що Євген Філонов є зятем Олександра Розенберга — очільника уряду невизнаного Придністров’я.
Згідно з даними Реєстру декларацій, посадовець взагалі не подавав виправлений варіант звітності за 2024 рік і залишив документ без змін.
Ще один одеський кейс, який привернув увагу НАЗК, стосується колишньої начальниці митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці Оксани Мунтян (Чернявської). За результатами повної перевірки декларації за 2024 рік агентство встановило недостовірні відомості на суму понад 4,5 мільйона гривень.
За версією НАЗК, посадовиця оформила дороге майно на родичів та знайомих:
- квартиру в Ужгороді площею 104,8 кв. м вартістю майже 1,5 мільйона гривень подруга митниці придбала у 2022 році та подарувала вітчиму посадовиці, причому під час правочину інтереси подруги за довіреністю представляла сама Оксана Мунтян;
- кросовер BMW X5 2023 року випуску вартістю 3 мільйони гривень зареєстрували на матір митниці, але та видала доньці повну довіреність із правом продажу.
Слідство встановило, що реальні кошти на ці активи посадовиця отримала з непідтверджених джерел. Крім того, під час обшуку правоохоронці вилучили у посадовиці годинник Rolex та золоті ювелірні вироби бренду Chantecler, які були відсутні в декларації. Утім, слідчий суддя постановив повернути вилучені речі митниці, а експерти не оцінили їхню реальну вартість. Через це НАЗК класифікувало інформацію про коштовності як таку, яку «не вдалося перевірити», тому до суми недостовірних відомостей їх не зарахували.
Матеріали щодо майна експосадовиці агентство передало до ДБР у межах розслідування щодо можливого незаконного збагачення, а також направило лист до САП.
Оксана Мунтян подала виправлену декларацію 9 вересня 2026 року, проте ані ужгородської квартири, ані автомобіля BMW X5 у документі так і не з’явилося. Замість цього вона вказала лише старі авто та додала право користування автомобілем Jaguar XF.
За даними НАЗК, упродовж трьох років суди в Україні ухвалили 19 обвинувальних вироків за матеріалами перевірок декларацій. Показовим прикладом є Херсонська область, яка очолила загальнонаціональний рейтинг за часткою виявлених порушень — невідповідності знайшли у 81% перевірених звітів місцевих посадовців.
Як з’ясувала журналістка «Антикорупційного виміру», суд оштрафував на 17 тисяч гривень депутатку Бериславської міської ради Катерину Маленкову через розбіжність у декларації за 2024 рік на два мільйони гривень. У суді посадовиця провини не визнала й пояснила, що після загибелі чоловіка на війні оформлювала спадщину, розпродувала частину майна та не знала, як правильно внести отриманий дохід.
У підсумку суд не визнав ці обставини підставою для звільнення від відповідальності й через пропуск строків на виправлення призначив депутатці стягнення.
У виправленій декларації депутатка розширила розділ доходів, а саме:
- грошовий подарунок у розмірі 1,55 мільйона гривень від Ганни Мандрик;
- 500 тисяч гривень від продажу частини рухомого майна Роману Чобану та Наталії Хілковій;
- 21,6 тисячі гривень благодійної допомоги від організації «ХЕЛП-ХІЛЬФЕ ЦУР ЗЕЛЬБСТХІЛЬФЕ Е.Ф.».
Окрім цього, посадовиця внесла до оновленого звіту додаткові надходження:
- 500 тисяч гривень від продажу сільськогосподарської продукції — свинини (220 тис. грн), пшениці (90 тис. грн), соломи (55 тис. грн), качок (50 тис. грн), сіна (45 тис. грн) та ячменю (40 тис. грн);
- 50 тисяч гривень від продажу вживаних домашніх меблів (шафи-купе за 20 тис. грн та спального гарнітура за 30 тис. грн);
- 6 тисяч гривень заробітної плати у ТОВ «НЕДЛЕС».
Також у розділі нерухомості депутатка уточнила параметри житлового будинку в селі Раківка, тобто збільшила його площу з 42,4 до 66,8 квадратних метрів та зазначила оціночну вартість — 10 тисяч гривень.
Читайте також: За роки війни в «Єврейській» лікарні так і не збудували укриття. Фінансування на захист не знайшли
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.»
