Збитки, завдані довкіллю України через руйнування армією РФ греблі Каховської гідроелектростанції, оцінюють у понад 146 мільярдів гривень.Про це на брифінгу в Дніпрі повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, повідомляє «Антикорупційний вимір» із посиланням на Суспільне Дніпро.
«Це понад 146 млрд грн. Це знищення майже 50% лісу, який був затоплений. Це величезні території національних парків, які знищені. Це втрати ендемічних видів тварин, які вірогідніше загинули. І це велика кількість відповідно відходів руйнації та забрудників, які потрапили в Чорне море і точно впливають на екосистеми», — сказав Стрілець.
Раніше «Антикорупційний вимір» повідомляв, що станом на річницю підриву Каховської ГЕС росіянами – 6 червня 2023 року – суму збитків, завданих цим терактом, оцінювали у 78 мільярдів гривень (близько 2 мільярдів доларів США на той момент).
Постанова про відновлення Каховської ГЕС: про що йдеться
Посадовець також зазначив, що є урядова постанова, яка дозволяє «Гідроенерго» розробити проєкт щодо можливості відновлення водосховища.
«Моя особиста позиція, що будь-яке відновлення або невідновлення такого об’єкту має відбуватися з урахуванням оцінки впливу на довкілля. І, дослідивши це питання, ми дамо відповідь, що і в який спосіб можливо відновити в найкращий шлях — і для живої природи, і для економічних показників. Тому що під час війни це важливо», — сказав.
Йдеться про постанову Уряду, яку затвердили 18 липня 2024 року. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль тоді зазначив:
«Проект розрахований на два роки. На першому етапі спроектуємо всі інженерні конструкції, підготуємо необхідну базу для відновлення. Другий етап розпочнеться після деокупації територій, де розташована ГЕС. Він передбачає власне будівельні роботи».
Координувати проєкт має Міністерство економіки, а замовником робіт буде державне «Укргідроенерго», повідомили в Уряді і додали: рішення про підготовку до відновлення ухвалене після консультацій з експертами та спеціалістами. Відбудова Каховської гідроелектростанції, за словами Глави Уряду, примножить економічний потенціал України як в аграрній, так і в енергетичній сфері. Втім, щодо доцільності відбудови тривають доволі жваві дискусії в наукових колах.
Чи потрібно відновлювати Каховську ГЕС: за і проти
Директор «Центру дослідження енергетики» Олександр Харченко запевняє, що Каховська ГЕС дуже потрібна Україні з погляду забезпечення електроенергією.
«Каховська ГЕС надзвичайно необхідна для української енергосистеми, оскільки це, по-перше, додаткові «маневрові потужності», що дають змогу регулювати споживання в системі, по-друге, це «чиста енергетика», тобто та, яка не несе забруднення», — підсумував експерт.
Також Олександр Харченко наголошує, що без водосховища великі підприємства Дніпропетровщини не зможуть працювати навіть на 50% своєї потужності.
Водночас гідробіолог Юрій Квач наголосив, що будівництво Каховської ГЕС — великий злочин радянської влади, оскільки це стало катастрофою для ареалу, де саме було створене водосховище: була знищена екологія, культурна й археологічна спадщина, склався негативний вплив на соціум — сотні тисяч людей були відселені зі своїх домівок.
«Зараз гребля Каховської ГЕС майже повністю лежить під водою. Це руїни. Тобто її потрібно відновлювати фактично з нуля, на що знадобиться багато років. Експерти кажуть, що пʼять. Однак я не вірю. Поки виготовиться технічна проєктна документація, відбудеться тендер підрядників на «Прозорро», мине не один рік. Тобто повна відбудова Каховського водосховища затягнеться років на 10, не менше. Але ж увесь цей час люди мають жити. Необхідно перелаштуватися під нові реалії», — резюмував Юрій Квач.
Подібні полярні думки висловлює чимало експертів, тому відновлення Каховської ГЕС – це питання не лише часу, а й доцільності. Тим більше, що доступу навіть до вивчення необхідності відновлення безпосередньо на місці немає: зона Каховського «моря» наразі — у зоні активних бойових дій. Безпечно потрапити туди проєктанти, науковці, архітектори, а потім і будівельники не зможуть.
«Ми не можемо говорити про якісь роботи там умовно вже завтра», — додав Руслан Стрілець.
Читайте також: Тендер з ремонту водопроводу на Херсонщині на майже 27 мільйонів втретє не відбувся
[…] […]
[…] «Антикорупційний вимір» повідомляв, що збитки, авдані довкіллю України через руйнування […]