У використанні коштів на невідкладні заходи після руйнування Каховської ГЕС виявили недоліки

27 серпня 2024 року Рахункова палата представила звіт про аудит ліквідації наслідків руйнування Каховської ГЕС. Документ має назву «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби й наслідки катастрофи». Про це повідомляє «Антикорупційний вимір».

Метою аудиту було дослідження ефективності використання коштів, виділених Урядом у 2023 році для невідкладних заходів.

Нагадаємо, що 6 червня 2023 року близько 2:50 ночі російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС. Наслідки катастрофи безпосередньо уразили Херсонську, Миколаївську, Запорізьку та Дніпропетровську області:

• 1,6 мільйона осіб у 164 населених пунктах залишилися без водопостачання,
• 135 тисяч людей у 67 населених пунктах опинилися під загрозою затоплення,
• 19 тисяч мешканців були змушені евакуюватися.

Уряд виділив 8,5 мільярдів гривень на будівництво магістральних водогонів у 2023 році, але використано було лише 8,3 мільярда, а 219,8 мільйона повернули до бюджету. Окрім цього, 2,2 мільярда гривень виділили  на забезпечення населення питною водою (переважно транспортування), ремонт теплопостачальних об’єктів та допомогу постраждалим. Проте, через безпекову ситуацію вдалося витратити тільки 679,2 мільйона, решту – 1,1 мільярда – теж повернули.

Забезпечити водою населення Дніпропетровської області вдалося по трьох магістральних водогонах, але на Херсонщині через активні обстріли росіян реалізувати проєкти не вийшло.

Фінансова підтримка для постраждалих мешканців була суттєвою, зазначають аудитори: 23 тисячі людей отримали по 5 тисяч гривень, а ще близько тисячі громадян отримала компенсації за втрачений урожай на загальну суму 26,9 мільйона гривень. Через постійні обстріли у Херсоні не змогли завершити підготовку до опалювального сезону на чотирьох об’єктах теплопостачання.

Аудитори звернули увагу на ризики неекономного використання коштів. Зокрема, рішення про виділення фінансів приймалися поспіхом і не завжди були достатньо обґрунтовані. Часто проводили спрощені процедури, що призвело до порушень, таких як завищення цін. Крім того, контроль за якістю робіт на водогонах був недостатнім, що також призвело до численних недоліків.

Рахункова палата наголосила на важливості посилення контролю за витратами та підвищенні ефективності реалізації подібних проєктів у майбутньому. Жодних санкцій до посадових осіб поки не оголосили.

Раніше «Антикорупційний вимір» повідомляв, що збитки, авдані довкіллю України через руйнування армією РФ греблі Каховської гідроелектростанції, оцінюють у понад 146 мільярдів гривень. Також «Укргідроенерго»  оголосило закупівлю послуг щодо забезпечення юридичного представництва в міжнародному арбітражі з питань відшкодування втрат, спричинених знищенням Каховської гідроелектростанції, за власні кошти підприємства.