У жовтні редакція «Антикорупційного виміру» писала про ремонт пологового будинку №1 на вулиці Донорській. Після виходу новини журналісти побували у медичному закладі, поспілкувалися з керівництвом закладу і представником УКБ, побачили на власні очі масштаби руйнувань після прильоту дрона по адмінбудівлі та вже відремонтовану частину.
Нагадаємо, з вулиці перший пологовий будинок виглядає майже повністю відновленим. Видно нові вікна, дах, на вигляд цілий фасад — сліди дронової атаки не помітні здалеку. Тим часом на об’єкті працює підрядник, а у системі DREAM проєкт досі на стадії інвестиційного ТЕО. Яка реальна ситуація з руйнуваннями і відновленням станом на зараз? Читайте в цьому матеріалі.
Перший міський пологовий будинок — це філія КНП «Міська клінічна лікарня № 11» на вулиці Донорській, 3. За даними картки DREAM, у закладі працює жіноча консультація та гінекологічне відділення, у ньому 364 працівники, а проєкт рахує 3769 людей, які користуватимуться послугами. Тут приймають 50-60 пологів на тиждень.
Минулого року в медзаклад поцілив російський дрон. Так адміністративна будівля виглядає зараз:
Руйнування, яких не видно з вулиці
Головна лікарка Ірина Головатюк-Юзефпольська провела журналістів до адмінкорпусу. «Тут побиті бетонні перекриття, впали, все згоріло», — пояснила пані Ірина. Те, що виглядає з вулиці як одне-два биті вікна, всередині виявилось справжнім жахом. Навіть металеві вхідні двері вигнуло вибуховою хвилею.
Пошкоджено було, каже керівниця медзакладу, близько 20 палат. «Все було у склі — весь двір», — згадує вона. Сила вибуху вибила двері палат, було пошкоджено автомобілі та автобус лікарні, пошкоджено котельню та теплотрасу: «Тут були просто фонтани».
Але найбільшого руйнування зазнала адміністративна будівля на території закладу. На щастя, вночі людей в будівлі не було, тож ніхто не постраждав.
Відновлення замовило Управління капітального будівництва Одеської міської ради. Договір №6-26/П від 30 квітня 2026 року був укладений на 29,64 млн грн. В тендері брав участь лише один учасник — ТОВ «БФ СІТІБУДОСНОВА». Детально про підрядника редакція вже розповідала в попередньому матеріалі.
Що вже відновлено
Начальник відділу організації будівництва та технічного нагляду Управління капітального будівництва Андрій Тритько перелічив заплановані роботи. Після вибуху дрона було пошкоджено вікна, фасад, покрівлю, інженерні мережі та частково приміщення палат. Вже відновлено покрівлю, виконується відновлення фасаду та внутрішніх приміщень, частково відновлено інженерні мережі. Відновлюються палати та санвузли.
Редакція бачила палату, яка сильно постраждала і вже відновлена, а також хол і палати в процесі відновлення.
У межах реалізації санвузол на першому поверсі закладу зробили інклюзивним. Планується зробити пандус з основного входу для інклюзивних цілей.
Фасад медзакладу має гарний вигляд, лише якщо дивитися на нього здалеку. При наближенні видно, що його елементи все ще погнуті і потребують ремонту.
Фасадні роботи
Є й роботи, які досі лишаються на майбутнє, пан Тритько назвав серед них гідроізоляцію будівлі, заміну труб теплотраси з подальшим її хованням під землю та пандус біля головного входу.
Про теплотрасу говорить і директорка пологового: вона також постраждала, труби, які видно у дворі закладу, будуть ховатися під землю. Але пошкоджені комунікації є і у підвалі. На відео нижче — труби у підвалі, з яких, за словами пані Ірити, фонтаном текла вода.
До речі, в підвальному приміщенні функціонує укриття для породіль і новонароджених. Є й пологові зали, де приймають пологи під час тривог.
Адмінбудівля: окремий проєкт без визначеного фінансування
Адміністративну будівлю договір №6-26/П не охоплює. Андрій Тритько пояснює, що вона буде йти окремим проєктом: управління наразі проєктує її реконструкцію. Будівля була одноповерховою, планується збільшити її поверховість і надати їй захисні функції.
За словами директорки медзакладу, проєкт будуть складати «на наступний рік». До того часу економіст, технічна служба та бухгалтерія, які працювали у будівлі, перебуватимуть у приміщенні лікарні. Пані Ірина з коштів свого депутатського фонду додала 5 мільйонів на реконструкцію.
Нагадаємо, Ірина Головатюк-Юзефпольська є депутаткою Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам».
Гроші: договір і платежі
Договір №6-26/П уклали на суму 29,64 млн грн. Це менше за очікувану вартість у 30,6 млн, а робіт у ньому передбачено 16 видів. У 2026 році договір передбачає лише 4,87 млн грн: 800 тис. у травні, 800 тис. у червні, 2,8 млн у липні і 472 тис. у грудні.
З серпня по листопад платежів не було передбачено. Решта, 24,77 млн грн, — на 2027 рік. Це майже 80 відсотків загальної вартості.
Тим часом, за даними аналітичної системи YouControl, за цим обʼєктом вже здійснено 5 платежів:
- 1 082 601,50 грн від 30.07.2026;
- 514 247,77 грн від 31.08.2026;
- 922 328,68 грн від 30.10.2026;
- 1 269 911,22 грн від 30.10.2026;
- 1 490 721,76 грн від 30.10.2026.
Тобто загальна сума вже виплачених коштів становить 5 279 810,93 гривні. Такі ж дані відображає платформа spending.gov.ua.
Скриншот spending.gov.ua
За словами представника УКБ, всі роботи виконуються за графіком і чинники, які могли б перешкодити вчасному виконанню проєкту, відсутні. Проблемою в майбутньому можуть стати хіба що затримки з фінансуванням.
Про додаткові джерела фінансування, редакція дізналася тільки під час моніторингового візиту. Так, міська рада, каже пані Ірина, виділила мільйон з міського бюджету на вікна. Плюс депутатський фонд. Це не відображено на порталі DREAM, хоча за задумом реформи, у картці проєкту має бути видно все, що відбувається з ним – тобто у фінансуванні проєкту в ідеалі мали закласти інші джерела, зокрема депутатський фонд та кошти від міськради.
DREAM: звʼязок між ремонтом і реформою
У системі DREAM проєкт був ініційований 9 січня 2026 року і досі позначений статусом «Інвестиційне ТЕО», з балом зрілості 62. Виконавець — Управління капітального будівництва. В описі — пошкоджена адміністративна будівля, пологове відділення без скління, вибиті вікна та пошкоджена апаратура.
Нагадаємо, моніторинг відновлення пологового будинку №1 проводиться в межах проєкту грантової програми «Моніторинг публічних інвестицій», яку втілює «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» за підтримки Європейського Союзу. Усього до моніторингу відібрали 15 проєктів: десять в Одеській області та п’ять у Харківській. І 27 жовтня в Одесі моніторингова команда представила результати своєї роботи та обговорила їх із представниками місцевого самоврядування, громадських організацій і медіа.
Мова зокрема йшла про те, що реформа управління публічними інвестиціями має змінити підхід до планування та фінансування проєктів. Адже її основна ідея полягає в тому, щоб пов’язати бюджетні витрати зі стратегічними цілями розвитку держави, регіонів і громад. Має спостерігатися певна логіка: в першу чергу має визначатися, яких змін громада прагне досягти, і тільки потім мають обиратися проєкти.
Та станом на зараз цей звʼязок є не завжди. З цього приводу Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця та координаторка проєктів «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій», зазначила, що під час першого циклу впровадження реформи до системи «DREAM» потрапило багато проєктів, які громади планували реалізовувати ще до її початку.
Мова про звичайні капітальні ремонти, реконструкції та будівництва, які перереєстрували як публічні інвестиційні проєкти. Саме це, схоже, і сталося з проєктом «Відновлення будівель філії «Міський пологовий будинок № 1» КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Донорська, 3». Безумовно, роботи, які виконуються в межах цього проєкту, є необхідними і невідкладними. Водночас якщо розглядати обʼєкт, як ПІП, то можна зауважити, що наразі не йдеться про комплексний підхід. Гроші на об’єкт збирають по різних джерелах, оформлюючи частини єдиного за своєю суттю відновлення, як окремі проєкти.
Наразі в ЄПП Одеси 782 проєкти і це занадто багато. Про це також говорили під час презентації результати моніторингу з начальницею планово-економічного відділу Управління капітального будівництва Одеської міської ради Олександрою Петровою.
За словами пані Олександри, труднощі виникають із розмежуванням звичайних капітальних видатків і публічних інвестиційних проєктів. Посадовиця пояснила, що фінансові підрозділи органів місцевого самоврядування мають керуватися бюджетним законодавством, яке не завжди було своєчасно узгоджене з новими правилами реформи. Саме через це громади зараховували до ПІПів проєкти, які раніше фінансували як капітальні видатки з бюджету розвитку.
«Ми зараз до цього приходимо, що не було в бюджетний кодекс внесено зміни, які б нам дозволили спочатку правильно фінансувати капітальні видатки. Тому що є конкретні визначення публічних інвестиційних проектів і капітальних видатків. І, наприклад, не всякий департамент фінансів піде на те, щоб фінансувати капітальні видатки. Проводити капітальні видатки, наприклад, за загальним фондом, а не спеціальним за бюджетом розвитку. А бюджет розвитку в нас тепер тільки під публічні інвест проекти.
…
Наразі Міністерство фінансів надало анкету, яка дозволяє проаналізувати проєкт і відрізнити капітальні видатки від публічних інвестиційних проєктів. Однак практично всі проєкти, які реалізує наше управління капітального будівництва, все одно відповідають критеріям ПІПів», – пояснила Олександра Петрова.
Зауважимо, що по Одесі на порталі DREAM в секторі «Охорона здоровʼя» зараз 104 проєкти. Серед них ремонти, будівництва, оснащення обладнанням. Комплексний підхід дозволив би знизити кількість таких проєктів.
Підсумок
Частина робіт у пологовому будинку №1 справді зроблена: палати відновлено, дах і фасад в роботі, з’явився інклюзивний санвузол. Але найбільше зруйноване — адмінбудівля — наразі лише проєктується, і офіційного джерела грошей на неї ще не визначено.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Підзвітна відбудова житла та закладів охорони здоров’я: моніторинг публічних інвестицій «Вікном Відновлення»», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Вікно Відновлення»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
