Будували у 2021-му, розрахуються через суди у 2027 — 2029: понад 84 мільйони боргу за аеропорт і шляхопровід Херсона

Фото: Злітна смуга аеропорту (ліворуч) та перша черга шляхопроводу (праворуч) у 2021 році / фото Херсонської ОДА

Херсонська ОВА запланувала 82,1 млн грн на оплату виконаних будівельних робіт у програмі виконання судових рішень на 2027–2029 роки. Два спори за контрактами 2021 року — щодо смуги аеропорту та міського шляхопроводу — разом стосуються 82,13 млн грн основного боргу. Обидва об’єкти свого часу представляли як частину президентського «Великого будівництва».

«Антикорупційний вимір» розповідає про історію об’єктів та постанови апеляційного суду від 27 жовтня і 12 листопада 2026 року у справі шляхопроводу.

Під президентським брендом

Реконструкцію злітно-посадкової смуги аеропорту «Херсон» офіційно відносили саме до «Великого будівництва». У повідомленні Офісу Президента від 27 жовтня 2021 року йшлося про візит заступника керівника ОП Кирила Тимошенка на об’єкт.

Тимошенко називав летовище одним із перших, які реконструюють у межах президентської програми розвитку регіональних аеропортів. Тоді влада повідомляла, що роботи почали у вересні 2021 року, а оновлена смуга дозволить приймати більші літаки.

Шляхопровід на перетині проспекту Адмірала Сенявіна, нині Національної Гвардії України, та вулиці Залаегерсег також представляли як об’єкт «Великого будівництва». Це прямо зазначено у повідомленні Херсонського державного аграрно-економічного університету від 14 травня 2021 року про заняття на будмайданчику за участю представників підрядних організацій.

Отже, у публічних повідомленнях 2021 року обидва об’єкти пов’язували з «Великим будівництвом». 

Злітна смуга аеропорту (ліворуч) та перша черга шляхопроводу (праворуч) у 2021 році / фото Херсонської ОДА

Аеропорт: 78,58 мільйона боргу після трьох інстанцій

Договір №17-Б на реконструкцію смуги Департамент інфраструктури Херсонської ОДА уклав із ТОВ «Автомагістраль-Південь» 18 серпня 2021 року. Його початкова вартість становила майже 440 млн грн. Окремий договір на інженерний супровід і технічний нагляд отримало ТОВ «ІК-Проект».

Спір про неоплачені роботи розглядали у справі №916/2903/22. У жовтні 2022 року підрядник подав документи на майже 79,9 млн грн. Після виправлення арифметичної помилки вимоги зменшили до 78 576 887,30 грн (майже 78,6 млн грн).

Департамент посилався на відсутність бюджетного фінансування та неможливість перевірки об’єкта під час окупації. Судова експертиза підтвердила відповідність спірних робіт актам.

1 грудня 2025 року Господарський суд Одеської області постановив стягнути основний борг і 868 350 грн судового збору. Апеляційна інстанція залишила рішення без змін. 21 липня 2026 року Верховний Суд також відхилив скаргу департаменту. Реєстрова картка підтверджує розгляд касації цієї дати у справі про стягнення 78,58 млн грн.

Шляхопровід: борг, інфляція і витрати на процес

Інший спір — справа №916/2742/23 — виник між тим самим департаментом та ПрАТ «Укратоменергобуд» за договором від 1 березня 2021 року.

Предметом вимог стали два акти за грудень 2021 року на 3 555 138,66 грн. Під час розгляду департамент заперечував отримання актів і проставлення своєї печатки. Суд досліджував оригінали документів, листування та експертні висновки.

30 липня 2026 року суд першої інстанції присудив підряднику:

  • 3 555 138,66 грн основного боргу;
  • 1 114 585,28 грн інфляційних втрат;
  • 56 036,69 грн судового збору.

Додатковим рішенням від 14 серпня 2026 року суд постановив стягнути ще 30 тисяч гривень на професійну правничу допомогу та 76 тисяч гривень за експертизу. Підрядник просив компенсувати 367 770 грн витрат на адвокатів.

27 жовтня 2026 року Південно-західний апеляційний господарський суд відхилив скарги департаменту. Основний борг, інфляційні втрати, судовий збір та витрати на експертизу залишили без змін. Водночас скаргу підрядника задовольнили частково: компенсацію правничої допомоги за розгляд у першій інстанції збільшили з 30 до 80 тисяч гривень.

Апеляція встановила, що повна заявлена сума адвокатських витрат не відповідає критеріям розумності, реальності та співмірності. Суд, зокрема, вказав на дублювання витрат після укладання різних договорів за участю того самого адвоката: до компенсації включали повторне вивчення справи, хоча представник уже знав її обставини.

Окремо підрядник попросив компенсувати 57 375 грн правничої допомоги за апеляційний розгляд. Додатковою постановою від 12 листопада 2026 року суд присудив 10 тисяч гривень, у решті — 47 375 грн — відмовив.

Суд врахував, що апеляційний розгляд відбувся в одному засіданні, адвокат представляв підрядника і в першій інстанції, а його правова позиція щодо основного спору не змінилася. Заявлені витрати на відзив, моніторинг справи та окремі процесуальні заяви суд оцінив як неспівмірні з обсягом і складністю роботи.

Таким чином, за перевіреними рішеннями з урахуванням апеляційного перегляду у справі шляхопроводу присуджено:

СкладоваСума
Основний борг3 555 138,66 грн
Інфляційні втрати1 114 585,28 грн
Судовий збір за позов56 036,69 грн
Правнича допомога в першій інстанції80 000,00 грн
Експертиза76 000,00 грн
Правнича допомога в апеляції10 000,00 грн
Разом4 891 760,63 грн

Понад основний борг це 1 336 621,97 грн. До цієї суми не включено власні витрати департаменту на оскарження. Постанови апеляційного суду набрали законної сили з дня ухвалення; можливість касаційного оскарження зазначена в самих документах. Подальший касаційний рух цими двома постановами не встановлюється.

Прострочення почалося ще до повномасштабного вторгнення

У справі шляхопроводу апеляційний суд установив точну дату: обов’язок оплатити роботи за спірними актами настав 6 січня 2022 року, прострочення почалося 7 січня 2022 року.

Отже, це борг за роботи грудня 2021 року, але прострочення оплати виникло вже у 2022-му, але до масштабного вторгнення і відповідно окупації Херсонщини. Посилання департаменту на бойові дії та неможливість подальшого огляду об’єкта суд відхилив: ці обставини не спростовують виконання робіт до початку повномасштабного вторгнення.

Що збігається з бюджетною програмою

16 вересня 2026 року Олександр Прокудін затвердив розпорядженням №472 програму забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів на 2027–2029 роки. Загальний обсяг програми — близько 118,2 млн грн, із яких 82,1 млн грн передбачено на оплату виконаних будівельних робіт.

Об’єктОсновний борг у розглянутих справах
Смуга аеропорту «Херсон»78 576 887,30 грн
Шляхопровід Сенявіна — Залаегерсег3 555 138,66 грн
Разом82 132 025,96 грн

Після округлення сума дорівнює 82,1 млн грн. 

Основний борг — це плата за роботи. Додаткове фінансове навантаження становлять інфляційні нарахування та присуджені процесуальні витрати.

Якщо до 82 132 025,96 грн основних боргів додати 868 350 грн судового збору у справі аеропорту та встановлені за перевіреними рішеннями 1 336 621,97 грн додаткових нарахувань і витрат у справі шляхопроводу, отримаємо 84 336 997,93 грн. Із них 2 204 971,97 грн — понад основні борги. 

Хто керував департаментом та ОДА на момент виникнення спорів

Контракти у 2021 році уклали, коли областю керував Сергій Козир (нині — Народний депутат України), а департамент інфраструктури очолював Роман Діденко. Частину актів підписали за каденції Геннадія Лагути очільником Херсонської ОДА. Бюджетну програму виконання судових рішень затвердили вже за Олександра Прокудіна.

Документи щодо спірних робіт в аеропорту підрядник подавав у 2022 році, а у справі шляхопроводу суд установив початок прострочення 7 січня 2022 року. 

Об’єкти, які рекламували під брендом «Великого будівництва», залишили області багаторічні фінансові спори. Аеропорт нині повністю зруйнований внаслідок російської окупації та російських обстрілів. Частково відкритий мостоперехід також зазнав пошкоджень.

Нагадаємо, раніше «Антикорупційний вимір» повідомляв, що «Автомагістраль-Південь» є так званим дорожнім гігантом, який отримує найбільші замовлення щодо ремонту доріг на півдні країни й на Одещині зокрема. Водночас фірма засвітилась у 53 кримінальних справах, і це за останні три роки. Журналісти «Цензор.нет» повідомляли, що компанія, начебто, привласнила 5 мільярдів з бюджету під час будівельних підрядів протягом 2019-2022 років. За минулий рік, за даними clarity-project, дохід фірми становив близько 10,2 мільярда гривень.

«Автомагістраль-Південь», є улюбленицею Укравтодору, й отримала найбільші підряди під час Великого будівництва. За 2021 рік з ТОВ підписали контрактів на майже 58,9 мільярда гривень. На початку 2024 року прокуратура через суд домоглась розірвання договору між Службою відновлення та ТОВ «Автомагістраль-Південь» на 112 мільйонів гривень, який уклали з порушенням процедури.

А ПрАТ «Укратоменергобуд», за даними аналітичної платформи YouControl, відноситься до умовної  групи Руслана Богдана, екснардепа від  ВО «Батьківщина».

Скриншот YouControl

Раніше «Наші гроші» писали про те, що ще задовго до великої війни компанія завищувала ціни у своїх кошторисах. За даними видання, «Укратоменергобуд» належить матері Богдана Галині Мусієнко з Києва та Роману Ходіну з Мелітополя. 89% акцій товариства має компанія «Енергетичні Інвестиції», власники – ті ж Мусієнко та Ходін.

Читайте також: Херсонський суд заочно засудив за держзраду депутата міськради від забороненої «ОПЗЖ» Житченка. Він очолив «центр зайнятості» окупантів

За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. 

Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.