У Центральному районному суді Миколаєва почали слухати справу про розкрадання бюджетних коштів на десятки мільйонів гривень. На лаві підсудних опинилися директор приватного малого підприємства «Міраж» Іван Іванченко та інженер з технагляду Валерій Коробєйніков. Їх звинувачують у заволодінні коштами обласного бюджету, службовому підробленні та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Як «Міраж» виграв тендер на 46 мільйонів
Закупівля, щодо якої відкрили кримінальне провадження, була оголошена 6 листопада 2023 року в системі Prozorro. Йшлося про будівництво мостового переходу через річку Південний Буг між селом Богданівка Доманівського району та селища Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області. Замовником виступив департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводу проєктів розвитку Миколаївської ОДА.
Очікувана вартість робіт складала 46,3 мільйона гривень, а предмет закупівлі визначався як нове будівництво. Переможця обирали за критерієм найнижчої ціни, з мінімальним кроком зниження 1% від суми.
Завершення будівництва планувалося до кінця 2024 року. Проєкт одразу викликав запитання у громадськості. На Prozorro з’явився відгук із критикою доцільності витрачання десятків мільйонів на міст під час війни, коли кошти могли б піти на потреби оборони. Крім того, Державна аудиторська служба розпочала моніторинг закупівлі та виявила порушення у процесі відбору переможця. Зокрема, переможець ПМП «Міраж» подав довідку про несудимість директора, датовану ще 2020 роком, однак замовник пропозицію не відхилив.
Договір з ПМП «Міраж» підписали 28 листопада 2023 року, і вже згодом до нього неодноразово вносили зміни: переносили строки завершення робіт, уточнювали умови авансування та календарний план.
Результат моніторингу Держаудитслужби оприлюднили в січні 2024 року. Аудитори дійшли висновку, що тендерна документація складена не відповідно до вимог закону, а замовник мав би відхилити пропозицію ПМП «Міраж».
По закінченню строку після 31 грудня 2024 року замовник оприлюднив повідомлення про розірвання договору з ПМП «Міраж» за взаємною згодою сторін. Це означає, що міст, на який ще у 2023 році планували витратити десятки мільйонів гривень і здати в експлуатацію до кінця 2024-го, так і не почали будувати.
Робіт не було, але акти підписали
Слідчі вважають, щоб заволодіти бюджетними коштами, директор ПМП «Міраж» Іван Іванченко вирішив оформити фіктивні документи про виконані роботи. Він розумів, що без актів приймання та довідок про вартість виконаних робіт грошей із бюджету отримати неможливо. Тому, вважають правоохоронці, директор домовився з провідним інженером технічного нагляду Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА Валерієм Коробєйніковим, щоб той підписував акти та довідки, навіть якщо роботи насправді не виконувались. В матеріалах справи йдеться, що інженер погодився на пропозицію підрядника.
За версією слідства, у період із 15 грудня 2023-го до 22 липня 2024 року директор «Міражу» неодноразово передавав йому підроблені акти та довідки для підпису. Інженер, добре знаючи, що роботи з будівництва мостового переходу через річку Південний Буг між селом Богданівка та селищем Костянтинівка насправді не виконані, жодного технічного нагляду не здійснював, але все одно нібито підписав низку документів. У цих актах та довідках були внесені свідомо неправдиві відомості про обсяг і вартість робіт на суму 39,4 мільйона гривень. Після цього директор «Міражу» подав ці документи до Департаменту містобудування, архітектури та капітального будівництва Миколаївської ОДА, аби отримати оплату за договором.
Слідство встановило, що у період із грудня 2023 по липень 2024 року «Міраж» фактично не виконав будівельних робіт. Таким чином, службові особи підтвердили нібито виконані роботи, яких у реальності не було. Завдяки цим підробленим актам ПМП «Міраж» отримало з бюджету понад 39 мільйонів гривень.
«Тесла», Audi та квартира: куди пішли гроші
За версією слідства, директор «Міражу» Іван Іванченко намагався легалізувати частину незаконно отриманих коштів. Для цього він оформив на свою матір елітні покупки.
- У лютому 2024 року в Києві він придбав позашляховик Audi SQ5 вартістю понад мільйон гривень.
- У березні 2024 року купив квартиру майже за 1,7 мільйона гривень.
- У серпні 2024 року придбав електрокар Tesla Model X за майже 1,9 мільйона.
Усі ці активи записали на його матір Іванченко Олену Дмитрівну, яка формально є засновницею підприємства.
Справа в суді
Наразі обвинувальний акт прийнятий судом, і у справі відбуваються перші засідання. Крім директора фірми-підрядника Івана Іванченка, другим обвинуваченим у справі проходить інженер Валерій Коробєйніков. Його звинувачують у пособництві розкраданню.
Іванченку інкримінують одразу кілька статей: ч. 5 ст. 191 (заволодіння майном в особливо великих розмірах під час воєнного стану), ч. 2 ст. 366 (службове підроблення), ч. 1 ст. 209 (відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом). Коробєйнікову висунули звинувачення за статтею про пособництво у заволодінні чужим майном (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України).
Івана Іванченка залишили під вартою до 19 серпня, проте визначили заставу у 908 тисяч гривень. Якщо кошти внесені, він міг вийти на свободу, але зобов’язаний регулярно з’являтися в поліцію, повідомляти про зміну місця проживання та здати закордонний паспорт.
Валерій Коробєйніков перебуватиме на свободі, але також зобов’язаний приходити на судові засідання.
Слідство вважає, що фактично міст через Південний Буг так і не почали будувати. Натомість майже 40 мільйонів бюджетних гривень опинилися на рахунках фірми «Міраж», а згодом у дорогих автівках та квартирі, записаних на матір директора.
Перші вироки
До цієї справи причетний також колишній заступник директора Департаменту містобудування Миколаївської ОВА та начальник Управління капітального будівництва Олександр Нефьодов, матеріали щодо якого виділили в окреме провадження. За версією слідства, Нефьодов підписував акти виконаних робіт так, ніби міст уже збудували. Це дало змогу підприємству отримати з бюджету понад 39 мільйонів гривень, хоча жодного реального результату громада не отримала. Слідчі наголошують, що посадовець мав усі можливості перевірити обсяги та якість робіт, але свідомо чи з грубою недбалістю цього не зробив.
Справу Нефьодова розглядав Центральний районний суд Миколаєва. Між прокурором і обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості, яку суд затвердив. Експосадовець визнав свою провину у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. Суд призначив йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки, заборонив протягом трьох років обіймати посади у сфері будівництва, зобов’язав сплатити штраф у 12 750 гривень та відшкодувати понад 5 тисяч витрат на експертизу.
Читайте також: СІЗО або 40 мільйонів застави призначили підозрюваному у заволодінні коштами на будівництві мосту на Миколаївщині
