Пʼятий рік повномасштабної війни. Любителі «руського міра», фанати рф, прихильники путіна і так званого СВО спокійно живуть в Україні і не бояться вільно висловлювати побажання росіянам перемоги. Часто правоохоронні органи на цих осіб взагалі ніяк не реагують. Але іноді, коли реагують і справи все-таки доходять до суду, пресслужби правоохоронців гучно інформують громадськість про свої успіхи.
Що ж відбувається потім? А потім прокурори укладають з «ждунами» росії угоди, і суди відпускають їх, звільняючи від покарання. Ці люди, відбувшись щонайбільше копійчаними штрафами, продовжують жити серед українців, яких так ненавидять. Іноді навіть зарплати з бюджету, тобто з кишені українських платників податків, отримують. Ба більше, в вищих навчальних закладах викладають.
Чи «виправляються» визнавши свою провину і отримавши вироки «ждуни»? Судячи з того, що дехто вже отримав вирок вдруге, повторно уникнувши справжнього покарання, шанси на таке виправлення мізерні.
«Скоріше б уже Миколаїв почистили від погані, і він знову став вільним російським містом!».
«Ми, миколаївці, за Донбас, за Русь, ми з Росією! Й ми, одесити, й ми, херсонці, й південці (жителі міста Південне – ред.), й іллічівці (жителі міста Чорноморськ – ред.) все життя були Руссю-Росією! Нашу країну вкрали! Й ми її повернемо своїм батькам, нам і нашим дітям».
«Переможемо в СВО й заберемо Україну, щось приєднаємо відразу, щось тимчасово віддамо ООН для перевиховання та очистки від нациків, і потім інше приєднаємо років через 5-10».
Це висловлювання трьох різних миколаївців, які за виправдання агресії росії проти України вже отримали судові вироки, визнавши вину й пішовши на угоду зі слідством. Таких людей в Україні називають ждунами – вони звинувачують саме нашу країну в розв’язанні війни й виправдовують дії рф, не помічаючи, скільки життів уже забрала сусідня країна. Від подібних людей можна очікувати підтримки окупаційних військ у разі захоплення населеного пункту.
«Антикорупційний вимір» досліджував портрет миколаївських ждунів і розбирався, яке покарання вони отримують, коли правоохоронці їх викривають. Спойлер – копійчані штрафи у кращому випадку та умовні терміни.
«Зі святом, наші рідні Захисники»
30 січня 2026 року Заводський районний суд Миколаєва ухвалив рішення по справі посягання на територіальну цілісність України та виправдовування збройної агресії рф проти нашої держави. На лаві підсудних – місцева жителька, яка працювала, а, можливо, й досі працює бухгалтеркою в комунальній установі «Центральний міський стадіон» Роксолана Єгер.
Як встановило слідство, обвинувачена 23 лютого 2023 року, тобто за рік після початку повномасштабного вторгнення рф, вітала загарбників з днем захисника Вітчизни й закликала російські війська якнайскоріше очистити Миколаїв від погані і зробити місто російським. Вона бажала російським військовим захопити все Причорномор’я – аж до Придністров’я.
Також бухгалтерка місцевого КУ, отримуючи зарплату з бюджету, запевняла в соцмережах, що 75% миколаївців підтримують перемогу росії, стверджуючи, що в Миколаїв, Харків, Одесу масово завозять «рагулів з заходу», тобто тих, хто за Україну.
Проблеми з водою, які виникли в Миколаєві внаслідок російської збройної агресії, Роксолана Єгер публічно пояснювала тим, що українська влада навмисно не ремонтує водопровід, щоб настроїти місцевих жителів проти рф:
«Вода може прийти в місто тільки з росіянами! Так що, поки тут ця недовлада, сидимо з солоною [водою]».
Роксолана Єгер свою вину визнала, пішла на угоду зі слідством, згідно з якою їй визначили покарання в вигляді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна. Але суд звільнив її від відбуття цього покарання, замінивши випробуванням з покладанням обов’язків, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Також на неї поклали витрати за проведення експертиз – трохи більше 30 тисяч гривень. І все.
Варто зазначити, що Роксолана Єгер роками сидить у чиновницькому апараті міста та області – у 2016-му вона була головною спеціалісткою Миколаївської ОДА, у 2021-му працювала в управлінні статистики області. Але зарплата за рахунок українських платників податків не стримала Єгер від очікування на прихід рф.
«Врятує лише входження до рф»
5 травня 2026 року свій вирок отримав 26-річний миколаївець Валентин Хода. Він у соцмережах закликав росію розділити та приєднати територію України.
«Центральну [Україну] приєднати через років 5, західну – років через 10. Південний схід (Новоросію) – через півроку, відразу розпочати підготовку до референдуму. Я вважаю, росія має повне право на всю територію УРСР. Що і як з нею робити. Україна – це частина Совєтського Союзу. росія має право робити тут – що завгодно», – пропонував свій план Валентин Хода у 2024-2025 роках.
Свою провину він визнав і пішов на угоду зі слідством. Також Хода перерахував 50 тис. грн на Збройні сили України. В результаті – суд затвердив йому вирок: позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Також він має сплатити приблизно 9 тисяч гривень процесуальних витрат. Однак у тюрму Валентина Ходу не посадять – замість позбавлення волі рік він буде на іспитовому терміні. На цьому – все.
Схоже, засуджений за виправдання збройної агресії рф Валентин Хода досі має профіль у забороненій в Україні соцмережі «вконтакте», де час від часу публікує дописи. Він цікавиться ІТ, вивчає техніку в Науково-навчальному інституті автоматики та електротехніки при Національному університеті кораблебудування як аспірант. Це, до речі, за певних умов може давати йому відстрочку від військової служби. А також аспірантура є початком викладацької кар’єри. Тож, вірогідно, той, хто закликав рф захопити Україну, ще й навчає українських студентів.
У 2020 році Хода був прихильником партії зрадника України Анатолія Шарія. Зокрема, в фейсбуці він тоді писав, що Україна безнадійна.
Валентин Хода. Скриншот з фейсбук
Схоже, батько Валентина Ходи Михайло колись працював головним інженером департаменту інформаційних технологій у Національному банку України.
«Думаю, дочекаємось російської мови, і тоді все в нас буде російською»
2 грудня 2025 року Заводський районний суд Миколаєва засудив місцевого адвоката Анатолія Секкера за виправдання російської агресії проти України.
У приватних розмовах у 2024 році він називав президента рф володимира путіна генієм, розповідав, що Україна не суб’єктна та має господарів у Великій Британії, обурювався вивіскам англійською мовою, пророкував Україні громадянську війну:
«Ти знаєш, наша громадянська війна ще буде. Розумієш, коли зараз ці потвори, які в нас при владі, ми їм нічого зробити не можемо, абсолютно нічого, тому що нас просто вб’ють. Але коли вже потім прийде російська армія, й ці (далі нецензурна лексика) втратять свій вплив, буде інша справа. Народ тоді почне вирішувати, хто при владі, й буде бійня».
Також Секкер почав писати українофобську книгу.
Але як не дивно для Секкера, після відкриття кримінальної справи через глорифікацію ним російської агресії його ніхто не вбив. Навпаки суд його звільнив від покарання в вигляді позбавлення волі, визначивши іспитовий термін у 3 роки. Хоча угодою про визнання винуватості було передбачене покарання в вигляді позбавлення волі на 5 років без конфіскації майна. Також Анатолій Секкер ще має виплатити процесуальні витрати близько 47 тис. грн. Адвокатського посвідчення любителя путіна, схоже, не позбавили.
Анатолій Секкер у 1998 році зареєстрував громадську організацію в Миколаєві «Православна Україна». Судячи з його профіля в фейсбуці, він – давній поборник російської мови. У 2020 році Секкер разом із Валерієм Степановим офіційно зареєстрував газету «Миколаївські губернські вісті. Наше дзеркало.».
Знайти сайт цієї газети не вдалось. У 2021 році це видання щось точно друкувало, при цьому не розрахувалось із КП «Миколаївська обласна друкарня». Врешті комунальники звернулись до суду щодо стягнення заборгованості.
Донька Анатолія Секкера Олена працює в виконавчому комітеті Миколаївської міської ради. Олена та Анатолій Секкери є співзасновниками ТОВ «Істрія».
Як повідомляє Євген Воробйов, ця проблема є відомою. Норми Кримінального кодексу та кримінального процесуального законодавства в окремих випадках дозволяють фактично уникати реального відбування покарання через застосування більш м’яких механізмів реагування. Водночас проблема полягає і в тому, що санкції окремих статей не завжди передбачають для суду достатнього спектра альтернативних видів покарання – таких як виправні роботи чи штрафи. Очевидно, що неможливо застосовувати суворі санкції (позбавлення волі) до всіх випадків однаково, а криміналізація окремих висловлювань або дій (зокрема публікацій чи лайків) також створює додаткове навантаження на систему правосуддя та державу. У зв’язку з цим постає питання необхідності вдосконалення окремих положень Кримінального кодексу, які в ряді випадків ухвалювали у стислі строки. І зараз вони містять певні прогалини, зокрема щодо варіативності призначення покарання.
Описані вироки, винесені миколаївським судом, – лише мала частка рішень. Звичайно, засуджених набагато більше. І таке м’яке покарання, ймовірно, спонукає ждунів продовжувати підтримку дій росії проти нашої країни.
І вже є прецеденти – наприклад, жителька Миколаєва Анастасія Мілєва у 2024 році отримала вирок за поширення інформації про ЗСУ, а в цьому році вже другий – за глорифікацію російської агресії. В обох рішеннях позбавлення волі їй замінили іспитовим терміном. Здається, красиву статистику для правоохоронних органів ці судові рішення лише малюють.
Редакція спробувала звʼязатися з особами, згаданими в цьому матеріалі, та від жодного отримати відповідей не вдалося.
Читайте також: Засуджений за держзраду миколаєвець отримував бюджетні підряди
