Сумнівний постачальник: миколаївська лікарня без відкритих торгів закуповує ліки дорожче ринкової ціни

В лютому Миколаївська дитяча обласна лікарня через запит ціни пропозиції уклала угоду на придбання ліків з очікуваною вартістю більше 14 мільйонів гривень. Свою пропозицію надала лише одна компанія, причому ціна деяких медпрепаратів, закуплених за бюджетні гроші, дорожче за ринкові.

Але є питання не тільки до витрачених коштів, а й до постачальника – київського ТОВ «СМ-фарм», яке з’явилось на ринку лише рік тому. Фірма вже привертала увагу редакції високими цінами на ліки. «Антикорупційний вимір» дослідив цю історію.

Чому без конкурентів?  

11 лютого 2026 року комунальне некомерційне підприємство (КНП) «Миколаївська обласна дитяча лікарня» оголосило про закупівлю ліків за бюджетні гроші. Очікувана вартість – 14,4 млн грн. Передбачено, що медпрепарати необхідно доставити до кінця поточного року. 

Свою пропозицію подала лише одна компанія – ТОВ «СМ-фарм», з якою миколаївське КНП і уклало угоду. Сукупна ціна придбаних ліків склала майже 13,4 мільйона бюджетних гривень, тобто всього на 7% нижче очікуваної вартості. Примітно, що між оголошенням закупівлі та укладанням договору пройшов лише тиждень. 

Зауважимо, що саме конкуренція забезпечує зниження ціни, а як результат – економію бюджетних коштів. Так, приблизно в той же час інший миколаївський медзаклад – Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня – через запит (ціни) пропозиції уклав угоду на придбання фармацевтичної продукції. Свою пропозицію подали три компанії, серед яких згадуване вище ТОВ «СМ-фарм». Одна з пропозицій була майже на 15% дешевше очікуваної вартості. Хоча справедливості заради варто зазначити, що саме цю найвигіднішу пропозицію заклад з якоїсь причини відхилив. 

Формально, закупівля проведена «Миколаївською обласною дитячою лікарнею» є конкурентною. На торги в форматі запиту (ціни) пропозиції може податися багато учасників. І кваліфікацію учасників здійснює Адміністратор каталогу (ЦЗО), а не сама лікарня. Та чому ж на торги ніхто, крім ТОВ «СМ-фарм», не прийшов? 

Чому торги не привабили інших постачальників можна зрозуміти, дослідивши опублікований замовником проєкт договору. В ньому йдеться, що згідно з цим документом продавець зобов’язаний передати покупцю товар протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання заявки покупця. 

Із приблизно 59 позицій специфікації близько 22 (майже 40%) — це імпортні препарати, переважно вузькоспеціалізовані антибіотики та засоби для анестезії/реанімації:

Решта (понад 60%) — це продукція великих українських виробників (Дарниця, Фарма Старт, Біофарма Плазма, Новофарм-Біосинтез, Фармасепт, Віола, Технолог, Борщагівський ХФЗ) — для них 3 дні цілком реалістичні, бо ці виробники мають розвинену дистрибуційну мережу по всій країні, і будь-який місцевий оптовик зазвичай тримає їхню продукцію на складі.

А от імпортні позиції — це інша історія. Щоб поставити, наприклад, меропенем з Індії, рокуроній з Австрії чи ванкоміцин з Іспанії протягом 3 календарних днів з моменту заявки, постачальник повинен вже мати ці препарати завезеними, митно оформленими і на складі в Україні — замовити нову партію з-за кордону за 3 дні просто неможливо. Це означає, що реально конкурувати за цей контракт могли лише великі оптові імпортери-дистриб’ютори фармацевтики, які тримають широкий і дорогий складський запас десятків імпортних препаратів «про запас», а це капіталомістка вимога, непідйомна для малого чи середнього постачальника.

Що ще є в специфікації до договору «цікавенького»?  

Препарати крові — найскладніша категорія:

• Альбумін (20%, по 100 мл та 50 мл) — плазмовий препарат, обмежена кількість виробників/імпортерів, зазвичай потребує попереднього замовлення на заводі.
• Імуноглобулін людини нормальний — теж плазмовий, дефіцитний, постачальники зазвичай тримають мінімальні запаси через високу вартість і малий термін придатності партій.

Анестетики/міорелаксанти — спеціальний обіг та зберігання:

• Пропофол, Тіопентал — обіг контролюється (психотропні/наркотичні прекурсори), обмежена кількість ліцензованих дистрибуторів.
• Рокуронію бромід, Атракуріум — холодова логістика (2–8°C), не всі дрібні постачальники мають таку інфраструктуру.

Тож строк поставки 3 дні в поєднанні з широтою номенклатури — це реальний і суттєвий бар’єр, який природно звужує коло потенційних учасників до кількох великих гравців з власними складами імпортної фармацевтики. 

Тож, суто формально, замовник нічого не порушив. Провів конкурентні торги, уклав угоду з тим, хто подав пропозицію, відповідно до вимог. Та виникає питання, чи справді ТОВ «СМ-фарм» є тим «гравцем», який здатний виконати суворі вимоги договору? Про це буде йтися далі у матеріалі. 

А поки що повернемося до миколаївської обласної дитячої лікарні, яка віддала підряд київському ТОВ. Це не перша угода, укладена між лікарнею та компанією «СМ-фарм» станом на зараз, – у 2026 році були підписані ще два договори сукупною вартістю 5 млн грн. А що ж по ціні придбаних ліків?

Ціни завищені

Журналістка «Антикорупційного виміру» проаналізувала ціни деяких медпрепаратів, за якими КНП «Миколаївська обласна дитяча лікарня» погодилась їх придбати в ТОВ «СМ-фарм». І, за нашими спостереженнями, вартість деяких із них є значно вищою за ціни, за якими аналогічні препарати реалізуються на відкритому ринку. 

Наприклад, згідно з укладеним договором, ціна 100 мл 20% «Альбувена» складає 3,4 тис. грн за флакон з ПДВ. Однак ринкова ціна цього медпрепарата 2,7-2,8 тис. грн за флакон. Тобто на 600-700 грн дешевше. І це не враховуючи, що йдеться про роздрібну торгівлю. Тож, приблизна переплата лише на цій покупці складає мінімум 60 тисяч гривень, оскільки лікарня планує купити 100 флаконів даних ліків.

Аналогічна історія з ліками «Біовен». Флакон обсягом 50 мл 10% розчину для ін’єкцій миколаївська дитяча лікарня купує за 17,5 тис. грн. В українських аптеках такий флакон коштує від 13 до 15,5 тис. грн. І в цьому випадку переплата може скласти, як мінімум, 200 тисяч гривень.

Майже у 2 рази дорожче ринкових цін закуповує дитяча лікарня в ТОВ «СМ-фарм» препарат «Меропенем ананта». Враховуючи, що лікарня планує купити 5000 флаконів цих ліків переплата може скласти 725 тис. грн.

Значно завищена ціна також на перекис водню. Флакон у 100 мл 3% розчину лікарня закуповує за 24 грн, а в аптеках Миколаєва цей препарат можна знайти від 8 до 20 грн за флакон.

Фактично за ринковими, а не гуртовими цінами миколаївська дитяча лікарня купує у приватної компанії медпрепарат «Азеонам».

Тут варто зауважити, що формально ніяких порушень знову ж таки немає. Якщо ціни на медичні препарати вкладаються в межі Реєстру відомостей щодо граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, то все в межах закону. Проте, за законом, замовники повинні керуватись принципами публічних закупівель, які закладені в ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», зокрема максимальна економія, ефективність та пропорційність. Про яку максимальну економію можна говорити, коли оптові ціни вищі за роздрібні, за якими препарати можна купити в аптеці? 

А що ж це за постачальник?

Компанію «СМ-фарм» зареєстрували всього рік тому – у травні 2025-го. Але незважаючи на таку коротку історію існування, ТОВ встигла укласти угод на загальну суму майже 1,2 млрд грн. Компанія, яка зареєстрована у звичайному київському ЖК, не має сайту й позиціонує себе як посередник на фармацевтичному ринку, встигла підписати угоди на постачання ліків по всій території України.

Профіль «СМ-фарм» на сайті Work.ua

Причому перевагу цій компанії зараз надають різні миколаївські медичні заклади, не тільки обласна дитяча лікарня. Наприклад, у лютому поточного року з ТОВ «СМ-фарм» уклала договір на постачання ліків на суму понад 16 млн грн Миколаївська обласна клінічна лікарня. Є в них контракти з Кривоозерською багатопрофільною лікарнею та з Миколаївським регіональним фтизіопульмонологічним медичним центром. Все це виливається в багатомільйонні договори.

Однак є сумніви, що ця достатня маленька фірма, зареєстрована всього рік тому, здатна виконати взяті на себе зобов’язання. Враховуючи, що йдеться про постачання ліків і відповідно надання медичної допомоги хворим, цей факт ще більше насторожує.

Так, за даними аналітичної платформи YouControl, в компанії працює всього дві людини. До того ж у 2025-му компанія, за фінансовою звітністю, показала себе нерентабельною й з величезними боргами.

Згідно з профілем на сайті Work.ua, фірма позиціонує себе як імпортера та експортера. Та за даними YouControl, ніякої зовнішньоекономічної діяльності не здійснює. А якщо дослідити фінансову звітність детальніше, стає ще цікавіше. Згідно зі звітом компанії за 2025 рік, вона за рік «прокрутила через себе» 35 мільйонів виручки і набрала майже 79 мільйонів гривень передоплат від клієнтів. Але фірма закінчила рік зі збитком майже 10 млн грн і від’ємним власним капіталом. 

Цікаво, що брати участь в тендерах за бюджетний кошт фірма почала лише за два місяці до кінця 2025 року. Після того, як в неї змінився власник. Тобто авансів на майже 79 мільйонів фірма надавали за два місяці. 

Зобов’язання компанії (особливо борг перед клієнтами, які заплатили наперед) перевищують усе, чим вона володіє. Якщо клієнти одночасно вимагатимуть повернення передоплат або поставки товару — чи зможе компанія виконати зобовʼязання? 

І, до речі, чим вона володіє? З розділу річного звіту «Необоротні активи» відомо, що основні засоби становлять лише 48 тис. грн. Це приблизно ціна одного ноутбука. Чого у компанії немає? Немає, згідно фінзвітності:

– власного складу чи нерухомості;

– власного холодильного обладнання для зберігання препаратів, що вимагають температурного режиму 2-8°C (а серед товарів тендеру такі є — рокуроній, атракурій тощо); 

– власного автотранспорту/логістики (бо це теж основні засоби, а їх практично нуль). 

Але десь компанія тримає товарні запаси на 17 мільйонів. Звісно, і приміщення, і обладнання можна орендувати. Це цілком законно. Хоча, ймовірно, не просто для компанії, яка працює у збиток. 

За умовами договору з Миколаївською обласною дитячою лікарнею, ТОВ «СМ-фарм»має постачати ліки протягом 3 календарних днів з моменту отримання заявку. Але чи може така маленька компанія забезпечити рідкісні ліки, на кшталт препаратів крові, питання відкрите.

Щодо оплати. Вона, згідно з договором, здійснюється протягом 10 банківських днів. Станом на зараз, за даними порталу використання публічних коштів, Миколаївська обласна дитяча лікарня з компанією «СМ-фарм» не розраховувалась, або ж оплата не відображається на порталі.   

Каламутна історія

Наразі начебто фірма належить киянину Юрію Опанасенку. Але зареєстрував її такий собі Сергій Петрович Момот. Примітно, що він вийшов зі складу засновників у листопаді минулого року, й саме з цього часу компанія почала брати участь у бюджетних торгах. 

Людина з таким же ПІБ була зовсім нещодавно серед засновників фармкомпанії «Дейзі фарм». Зараз ця фірма належить британській компанії Data Finance з зовсім не британським власником, а саме громадянином Узбекистану Уміджоном Тешабоєвим. В Україні він вказаний, як засновник або співзасновник в величезній кількості дуже різних компаній, зареєстрованих по всій країні. 

Варто зазначити, що принаймні у 2025 році 46-річний Тешабоєв точно перебував на території нашої країни, адже отримав штраф за порушення мовного законодавства. 

Крім цього, в Великій Британії, як раніше писав «Антикорупційний вимір», Тешабоєв також володіє низкою компаній. За даними порталу Youcontrol.World, частина з них є засновниками українських фірм, в яких раніше були російські та білоруські власники.  

Наприклад, зараз британська компанія  Data Finance входить до засновників запорізької ТОВ «Новаком Україна». Але ще у 2023 році серед засновників українського ТОВ значилась російська фірма «Ринвол», яка належить громадянам рф Сергію та Ніні Деменкам. Якимось чином росіяни змогли вийти зі складу засновників компанії «Новаком Україна», хоча під час повномасштабної війни це заборонено законодавством. 

Примітно, що в росії Деменок значиться власником низки компаній, серед яких зокрема «Холідей пігментс». Ця компанія, за даними порталу руспрофайл, отримувала держзамовлення на загальну суму 7,5 млн рублів. Але це ще не все.

Так, британська фірма, якою начебто володіє Уміджон Тешабоєв, Bondtrade наразі входить до засновників українського ТОВ «Січориці». Ще до початку повномасштабної війни серед засновників цієї компанії був український бізнесмен з російським паспортом Ігор Наумець. За даними видання Forbes, уродженець Запоріжжя Наумець займався видобутком щебня в різних регіонах України. Він виїхав з нашої країни в лютому 2022 року. В тому ж році Печерський суд Києва заарештував майно Наумця на суму понад млрд грн.

Як зазначає видання «Акценти», компанія Ігоря Наумця «засвітилася» в постачанні щебню на територію «ЛНР», де працював «міністром ЖКГ» його брат Сергій Наумець. На порталі стверджують, що український бізнесмен втік саме до росії. Однак його бізнес з видобутку щебня в Україні, попри все, продовжує працювати. Й цілком вірогідно, що допомагає в цьому Уміджон Тешабоєв, який може бути пов’язаний з компанією, яка активно постачає медичні препарати за завищеними цінами, зокрема в миколаївську обласну дитячу лікарню. 

Як повідомляє адвокат Євген Воробйов, використання іноземних громадян або компаній як нових власників активів, які раніше контролювалися особами з рф чи рб, саме по собі не є порушенням закону. Водночас така практика може використовуватися для приховування фактичних бенефіціарів та уникнення санкційних чи інших обмежувальних заходів. Якщо буде встановлено, що новий власник є лише номінальною особою, а реальний контроль над компанією зберігають попередні власники, це може свідчити про спробу обходу санкційного законодавства та стати підставою для застосування відповідних правових наслідків, тобто включення до так званих санкційних списків. 

Журналістка «Антикорупційного виміру» написала компанії «СМ-фарм» запит з проханням прокоментувати, чому деякі препарати, які фірма планує постачати миколаївській дитячій лікарні, коштують дорожче, аніж в аптеках України, та чи має стосунок до компанії Уміджон Тешбоєв. Однак на момент публікації статті коментарі так і не надійшли.  

В лікарні на питання, чому обрали саме «СМ-фарм» і чи перевіряли спроможності цього постачальника повідомили, що компанія виконує умови договору: 

«Вони виконують свої обов’язки, постачають товар. Щодо проплати в нас є накладні. Остання — 22 червня», – повідомили в лікарні. 

Читайте також: Як «тіньовий» флот рф потрапляє на службу до України? Заарештовані судна-порушники продають на аукціоні, гроші йдуть у бюджет