Водойма — це не лише місце для риболовлі чи відпочинку. Це комунальний ресурс, який може приносити гроші громаді. Наразі усі об’єкти комунальної та державної власності передають в оренду через аукціони в системі «Prozorro.Продажі». А вже під час торгів визначаються майбутній орендар і остаточна вартість оренди. Журналісти «Антикорупційного виміру» перевірили, як це відбувається на Кіровоградщині та виявили показові закономірності.
Хто отримав найбільші водойми Кіровоградщини, кому їх віддали майже на пів століття та чому між найвищими ставками й реально укладеними угодами утворилася різниця у понад пів мільйона гривень на рік — розбираємося далі.
150 водойм в оренду
За даними BI Prozorro.Продажі, у досліджений період 2025–2026 років в області завершилися 150 земельних аукціонів, пов’язаних із водними об’єктами. У 2025 році провели 110 таких торгів, у 2026-му — ще 40.
Аукціони охопили 34 громади. Найбільше їх провели Голованівська, Аджамська, Гайворонська та Смолінська громади. Серед активних організаторів також були Маловисківська, Великоандрусівська, Благовіщенська, Заваллівська, Кам’янецька, Злинська та Рівнянська громади.
Лоти дуже різні: від невеликих ставків до великих комплексів земель водного фонду. Медіанна площа ділянки становила близько 6,3 гектара, а 15 об’єктів перевищували 20 гектарів.
Утім, площа в оголошенні — це не лише вода. До ділянки можуть входити прибережні смуги, пасовища, болота та землі під гідротехнічними спорудами. Тож площа самого водного дзеркала може бути меншою.
Найчастіше такі об’єкти віддавали в оренду на 10 років — цей строк зазначили у 82 аукціонах. Більшість договорів розраховані на 10–20 років. Але шість об’єктів передали орендарям майже на пів століття — на 49 років.
Результати торгів теж різняться. Десь учасники піднімали стартову плату в кілька разів. А десь у боротьбі за право користуватися комунальним ресурсом ціна зростала лише на кілька десятків чи сотень гривень. Хто отримав найбільші об’єкти, на яких умовах і за скільки — розбираємо далі.
Водойми площею 20+ гектарів
Почнемо з масштабу. Із 150 досліджених аукціонів 15 стосувалися ділянок площею понад 20 гектарів. Ідеться про загальну площу лота: крім самої водойми, до нього можуть входити прибережні та інші прилеглі землі. Далі — про те, кому, на скільки років і за яку ціну громади віддали ці великі території.
Абсолютний рекордсмен — водосховище поблизу Успенки в Онуфріївській громаді площею понад 903 гектари. Йдеться про ділянку за межами села Успенка, яку Онуфріївська селищна рада виставила в оренду на 10 років для рибогосподарських потреб. Із загальних 903,4 гектара майже 812,2 гектара припадає на водойми, 76,1 — на землі технічної інфраструктури, ще 15,1 — на вкриті лісовою рослинністю ділянки.
Нормативна грошова оцінка землі становила 32,8 мільйона гривень. Стартову річну орендну плату визначили на рівні 7% від цієї суми — 2 мільйони 292,9 тисячі гривень.
На аукціон 15 травня 2026 року прийшли дві компанії. ПП «Інститут з питань іхтіології» одразу запропонувало 2 мільйони 315 тисяч гривень. ПрАТ «Сумирибгосп» — лише на 71 гривню менше.
Упродовж трьох раундів жоден учасник не підвищував ставку. Тож переможцем стало ПП «Інститут з питань іхтіології», з яким 12 червня уклали договір. Фінальна річна плата перевищила стартову лише на 23 тисячі гривень, або приблизно на 1%. Це близько 2 563 гривень за гектар загальної площі на рік.
За інформацією з аналітичної системи YouControl, ПП «Інститут з питань іхтіології» зареєстроване у селі Леськи Черкаського району Черкаської області. Основний вид діяльності — перероблення та консервування риби.
Засновники підприємства — мешканці Черкащини Тетяна Мельник, якій належить 99,9% статутного капіталу, та Олександр Слищенко — 0,0023%.
Підприємство засвітилось у судових рішеннях, в кримінальному провадженні щодо незаконного рибного промислу. У березні 2023 року під час перевірки на узбережжі Андрусівської затоки Кременчуцького водосховища правоохоронці вилучили рибальський човен, що належав підприємству, та свіжовиловлену рибу. Суд арештував це майно. Інших судових ухвал, які б свідчили про оголошення комусь підозри чи вироку у цій справі, у Реєстрі судових рішень немає.
ПП «Інститут з питань іхтіології» є співзасновником громадської спілки «Перша рибна біржа», керівником якої вказаний Руслан Мельник. За даними YouControl, його адреса реєстрації збігається з адресою засновниці ПП Тетяни Мельник у Черкасах по вулиці Героїв Дніпра, 65, кв. 60. При цьому Руслан Мельник раніше сам був засновником і бенефіціаром «Інституту з питань іхтіології», а у 2023–2024 роках — його керівником.
Місцеве видання «18000» писало, що Мельник раніше працював у черкаському УБОЗі УМВС — оперуповноваженим відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями. У 2011 році його притягнули до кримінальної відповідальності за зловживання владою та службовим становищем і злочин у сфері обігу психотропних речовин. Його засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією частини майна та позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах протягом двох років.
У травні 2020 року поліція знову затримала Мельника — цього разу за підозрою в причетності до незаконного вилову риби на Кременчуцькому водосховищі. Слідство стверджувало про діяльність організованої групи, яка незаконно заволодівала водними біоресурсами та, за версією правоохоронців, мала корупційні зв’язки у структурах рибоохорони. У лютому 2025 року Мельника звільнили від кримінальної відповідальності у цьому провадженні, а справу щодо нього закрили у зв’язку із закінченням строків давності.
Інший учасник торгів — ПрАТ «Сумирибгосп» зареєстроване на Сумщині. Власником 85% акцій цього товариства є сумський підприємець Владислав Гузенко. За даними зі статистики його участі в торгах на Prozorro.Продажі, це його друга участь в торгах. При чому на Кіровоградщині він спробував свої сили вперше.
Другий за площею об’єкт розташований на території Соколівської громади Кропивницького району за межами села Карлівка. Йдеться про єдиний об’єкт для рибогосподарських потреб, сформований із двох земельних ділянок водного фонду площею 64,4 та 3,5 га — загалом майже 68 га. Ставок виставили на аукціон з права оренди на 10 років із початковою ставкою річної плати 208 тисяч гривень.
За ділянки змагалися п’ятеро учасників. У першому раунді ПП «НІФА» підняло ставку до 212 тисяч гривень, Ірина Сандрак — до 212 001 гривень, ФОП Руслан Унгурян — до 212 500 гривень, а ТОВ «Імперата Кепітал» — до 213 104 гривень.
У фінальному раунді «НІФА» запропонувало 280 тисяч гривень. Однак Руслан Унгурян останнім ходом підвищив ціну до 280 010 грн і став переможцем торгів. Таким чином, за результатами аукціону річна орендна плата зросла майже на 72 тисяч гривень, або приблизно на 35% від стартової.
Переможець торгів ФОП Руслан Унгурян — із Кропивницького. Як підприємець він працює щонайменше з 2001 року. Основний вид його діяльності — пасажирські приміські сполучення. Останніми роками Унгурян отримував замовлення від комунальних установ Кропивницького району, зокрема Соколівської громади, на перевезення та ремонт автотранспорту.
Найближчий конкурент Унгуряна ПП «НІФА» — зареєстроване у селі Соколівське Кропивницького району. Його засновником вказаний Вячеслав Керман з Карлівки. Основний напрям діяльності компанії пов’язаний із вантажним автомобільним транспортом.
Третій за площею об’єкт — ставок за межами села Петрокорбівка на території Кам’янецької громади. На торги виставили право оренди на 10 років земельної ділянки разом із розташованим на ній водним об’єктом загальною площею 52,9 га. Із них 31,5 га — безпосередньо ставок, ще 20,8 га — пасовища у прибережній захисній смузі. Організатором аукціону виступила Кам’янецька селищна рада.
Стартова орендна плата становила 104 902 гривні на рік. Охочих позмагатися за ставок виявилося лише двоє — Володимир Голуб та ФОП Сергій Моря. І вже на етапі початкових заявок інтриги було небагато. Голуб запропонував 107 000 гривень, тоді як Моря — одразу 253 000 гривень, тобто більш ніж удвічі перевищив стартову ціну.
У першому раунді Голуб підняв свою пропозицію до 108 050 гривень, Моря — до 254 049 гривень. У другому ставки зросли до 109 100 та 255 098 гривень відповідно. У третьому раунді обидва учасники вже не торгувалися. Відтак Сергій Моря отримав перемогу. А от тут і основна інтрига — чоловік відмовився підписати переможну угоду. відтак орендарем став Володимир Голуб.
І тут цікава не лише сама відмова, а подібність такого сценарію в інших торгах. Наприклад, на аукціоні за право оренди ставка біля села Білопіль Новгородківської громади у березні 2025 року Моря запропонував 72 656 гривень, але після перемоги також відмовився від підписання протоколу. Там право оренди перейшло до наступного учасника — і ним знову був Володимир Голуб, який запропонував 36 000 гривень. На ще одному аукціоні з права оренди ставка біля села Петрокорбівка тієї ж громади, що відбувся у березні 2024-го, ситуація була схожою. Однак цього разу Моря отримав перемогу, коли Володимир Голуб відмовився від своєї переможної угоди. Не стверджуємо про їхню змову, однак описана тенденція привертає увагу.
Решту три із шести найбільших водних об’єктів області розіграли без настільки помітних історій довкола переможців.
Так, 51,4 га водного фонду за межами села Рівне Новоукраїнського району на 20 років отримав в оренду Микола Доценко. Майже 28 га цієї території займає ставок. За результатами торгів річна плата зросла зі стартових 94 787 до 122 000 гривень — майже на 29%.
Ще 50 га у селі Василівка Онуфріївської громади Олександрійського району на 10 років орендуватиме Аліна Береза. Тут ставки займають 26,7 га. Конкуренція майже не вплинула на ціну: зі стартових 89 176 гривень вона зросла до 92 000 гривень на рік — трохи більш ніж на 3%.
Натомість за 42,8 га водного фонду за межами села Братолюбівка Гурівської громади поторгувалися значно активніше. Із них 24,8 га займають ставки. Право оренди на 25 років отримала Марина Гончаренко. Річна плата за результатами аукціону зросла зі стартових 76 229 до 177 001 гривні — більш ніж удвічі.
Оренда майже на пів століття
Окремо ми звернули увагу на строки оренди. Із 150 проаналізованих аукціонів 82 передбачали оренду на 10 років, 35 — на 15 років, ще 15 — на 20 років. Чотири об’єкти віддали на 25 років. Але найдовші договори розраховані майже на пів століття: одразу шість водойм передали в оренду на 49 років. Кому дісталося право користуватися комунальним ресурсом до 2070-х років і на яких умовах — розбираємо далі.
Найбільший із об’єктів, які віддали в оренду на 49 років, розташований у селі Маркове Добровеличківської громади. Загальна площа ділянки — 27,9 га, з яких майже 22 га займає ставок. Стартова річна плата становила 33 105 гривень.
За результатами торгів найвищу ставку у 178 000 гривень запропонувало ТОВ «Шляхова сфера – плюс» з Київщини. Утім, компанію дискваліфікували, адже вона відмовилася підписати договір оренди. Це була її перша участь у публічних аукціонах. Тож переможцем став наступний учасник — Микола Козинець із пропозицією 159 332 гривні на рік.
Другий об’єкт, який віддали в оренду на 49 років, — водойма у селі Богодарівка Добровеличківської громади. Загальна площа ділянки — 20,4 га, з яких 15,3 га займають ставки. Стартова річна орендна плата становила 21 225 гривень.
На торги прийшли лише двоє учасників. Олександр Яковлєв запропонував 21 950 гривень, а Вікторія Травянко — 24 900 гривень. Вона й отримала право користуватися ділянкою майже на пів століття. У результаті аукціону річна плата зросла лише на 3 675 гривень — приблизно на 17% від стартової.
Водойму у Богодарівці вдалося здати не з першої спроби. У липні 2025 року на аукціон прийшов лише Олександр Яковлєв і запропонував рівно стартові 21 224,70 гривні. Тоді торги не відбулися. Відтак, бачимо, що завдяки конкурентному аукціону початкова вартість оренди хоч мінімально, але зросла.
Третя найдовша оренда — земельна ділянка за межами села Мар’янівка Голованівського району. Її загальна площа становить 7,7 га, з яких 3,9 га займає безпосередньо водойма. Право користуватися нею також виставили одразу на 49 років.
Стартова річна плата становила 21 741 гривню, але під час торгів вона зросла більш ніж утричі. За лот фактично боролися Олександр Перехрест та Віктор Сіроштан. У фіналі їх розділили лише 100 гривень: Сіроштан запропонував 73 000 гривень, а Перехрест — 73 100 гривень і став переможцем.
Таким чином, за результатами аукціону громада отримуватиме на 51 359 гривень на рік більше за стартову суму — річна орендна плата зросла приблизно у 3,4 раза.
Ще три довгострокові оренди стосуються значно менших водойм. Так, 6,6 га біля Олександро-Завадського Добровеличківської громади отримав Віктор Заїць — річна плата зросла зі стартових 9 322 до 10 300 гривень. Ще 5 га біля Кам’янечого Новоархангельської громади орендуватиме Віталій Тимків: зі стартових 14 162 гривень ціна піднялася до 17 250 гривень. А найменший із шести об’єктів — 1 га біля Сабового тієї ж Новоархангельської громади — дістався Олександру Городничому за 3 100 гривень на рік при стартовій платі 2 833 гривні.
Учасники останнього аукціону Яриш і Городничий неодноразово зустрічалися на торгах за водойми. Щонайменше на трьох аукціонах перемагав Городничий із мінімальним відривом.
Найпоказовіший епізод стався у 2024 році на торгах за водойму біля села Мар’янівки. Третій учасник Віктор Сіроштан запропонував 70 200 гривень, тоді як Яриш і Городничий підняли ставки до 850 000 та 800 000 гривень при стартовій орендній платі у 19 411 гривень. Однак ні Яриш, ні Городничий не підписали врешті переможну угоду, тож аукціон скасували.
Через рік цю ж водойму виставили знову. Тоді участь узяли лише Сіроштан зі ставкою 73 000 гривень та Перехрест з пропозицією 73 100 гривень. Останній врешті отримав перемогу.
Схоже, що два учасники спершу «вибили» з аукціону третього, максимально завищивши цінову пропозицію, й один із них отримав ще один шанс поборотися за право оренди.
Найвища ставка — не завжди переможна
Ще одна показова деталь — у 17 зі 150 аукціонів водойму зрештою отримав не той учасник, який запропонував найбільше. Через відмови переможців укладати угоду, право оренди переходило до наступних учасників — подекуди за суттєво нижчою ціною.
Сумарно найвищі пропозиції у цих 17 торгах становили 1 485 734 гривні на рік, тоді як фактичні переможці запропонували 909 005 гривень. Різниця — 576 729 гривень щороку. Саме стільки бюджети громад потенційно недоотримують порівняно з найвищими ставками.
Особливо привертають увагу повторювані історії. Сергій Моря двічі запропонував найбільше за водойми — 52,9 га біля Петрокорбівки та 16,5 га біля Білополя, однак після його вибуття обидва об’єкти отримав Володимир Голуб за значно нижчими ставками.
Двічі схожа ситуація повторилася у Розсохуватці: ТОВ «Веселе-23» запропонувало найбільше за об’єкти площею 6,6 та 2,9 га, але обидва зрештою дісталися ТОВ «Агроукррегіон».
У Роздолі Ігор Галімон і Володимир Коваль на торгах за об’єкти площею 3 та 2,7 га «помінялися» ролями: кожен по одному разу дав найвищу ставку та вибув, після чого переможцем ставав інший.
Є й ще один цікавий випадок — у Великих Троянах. За об’єкт площею 1,6 га найбільше, 10 016 гривень, запропонувала Іра Румик, однак переможцем став ФОП Владислав Румик зі ставкою 8 016 гривень. За даними з YouControl, Владислав Румик зареєстрований у селі Великі Трояни Голованівського району. Ірина Румик, за інформацією з документів, які вона завантажила для участі у торгах, прописана у тому ж будинку, що й Владислав. Схоже, учасники конкурентних торгів не чужі одне одному.
Отже, 150 аукціонів показують дуже різну картину. Десь конкуренція справді збільшувала орендну плату в рази, а десь переможця від стартової ціни відділяли лише сотні чи навіть десятки гривень.
Але найбільше запитань викликають 17 торгів, у яких найвища ставка так і не стала реальною орендною платою. Через відмови учасників громади уклали договори на суми, які загалом на 576,7 тисячі гривень на рік менші за найкращі пропозиції на цих аукціонах.
Саме по собі це не доводить порушень чи змови. Однак повторювані відмови, ті самі учасники в схожих сценаріях та випадки зв’язків між конкурентами — достатня причина для громад та антимонопольних органів перевірити «чистоту» торгів.
Анастасія Зубова, для «Антикорупційного виміру»
Читайте також: Одне стягнення на 17 скарг: як перевіряли прокурорські інвалідності на Кіровоградщині
