Матеріал створено для Depo.Одеса. Оригінал опублікований тут.
В Одесі на причалі 194 ведеться будівництво. Управління ДАБК Одеської міської ради під керівництвом Олександра Авдєєва веде з цим будівництвом боротьбу.
До боротьби з будівництвом на 194 причалі в Одесі долучилися одеські депутати – на сесії 9 лютого вони підтримали прохання керівника ДАБК Олександра Авдєєва і звернулися до генерального прокурора та міністра внутрішніх справ. Також ДАБК позивається до суду. Чому Управління державного архітектурно-будівельного контролю міськради так затято бореться саме з цією забудовою, як щодо інших, які судові перспективи у справи та що ДАБК записує собі у перемоги?
Роботи на причалі 194 розпочалися ще у 2020 році. Проводить їх ТОВ “Воздвиженка”. Ця фірма неодноразово перереєструвала право власності на об’єкти й завдяки таким маніпуляціям змогла збільшити розмір ділянки, яка їй належить – з 400 до 6000 квадратних метрів.
Будівництво на причалі ЗМІ пов’язують з оточенням народного депутата Артема Дмитрука. На це натякав на сесії й одеський міський голова Геннадій Труханов. “Та оперативна інформація, яка у нас є, свідчить багато про що. Про те, що деякі народні обранці, які борються із незаконною забудовою, навіть не дивляться на певні об’єкти, бо господарі заборонили їм дивитися туди. Але все таємне стає очевидним”, – цитувало мера видання Odessa.online.
За словами Олександра Авдєєва, ДАБК направляла листи до прокуратури й слідчого управління з приводу виявлених порушень. “Роботи щороку потихеньку виконуються, ми їх одразу спиняємо. Такі спроби були й у січні 2022 року. Ми роботи зупинили. Окрім того, підготували розпорядження районної адміністрації щодо демонтажу тимчасового паркану. На сьогодні його демонтовано. Також я, як депутат Одеської міської ради, виніс проєкт рішення на цю сесію з проханням звернутися до генерального прокурора та міністра внутрішніх справ взяти цю справу під свій особистий контроль”, – сказав Авдєєв. До того ж ДАБК подала позов до Господарського суду в Київській області про скасування реєстрації права власності й знесення нахаббуду.
Натомість компанія забудовник стверджує, що всі документі у них у порядку і чи законне їхнє будівництво встановить суд.
Зазначимо, що позов подали за місцем реєстрації забудовника – у Київській області. Однак Господарський процесуальний кодекс України (ч. 3 ст. 30) говорить: “Суперечки, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою”. Бажання ДАБК судитися у Київській області здається не зрозумілим.
Проте Авдєєв не бачить у цьому проблеми. Київський господарський суд, за його словами, зможе чітко визначити підсудність і, якщо вважатиме за потрібне, зможе переслати цю справу до одеського суду. На перший погляд – так, дійсно не проблема, справу перешлють. З іншого боку, всі ці “рухи” займуть певний час. Суди в Україні працюють не дуже швидко, тож процес може затягтися на кілька місяців. Поки суд у Києві розгляне, поки ухвалить рішення про скерування справи до Одеси, поки в Одесі справу призначать до розгляду, а там ще підготовчі засідання, спроби затягування процесу з боку забудовника… Тим часом йде весна і саме час починати будівельні роботи. І “тихою сапою” забудовник продовжуватиме їх здійснювати, аж поки ще до рішення суду міська влада не буде поставлена перед фактом: будинок збудований, квартири в ньому розпродані. Тож втрата часу – зовсім не дурничка.
Олександр Авдєєв працював в юридичному департаменті й, розповідаючи про перемоги ДАБК в судах, в першу чергу наводить приклад нахаббуду на проспекті Академіка Глушка, 17.
Цікаво, що сам пан Авдєєв одразу зазначає – будівництво на проспекті Глушка триває. Тобто, ніхто нічого не зносив і не скасовував. Перемога полягає в тому, що з забудовником домовилися і споруду легалізували. Мешканці будинку, впритул до якого почали будувати багатоповерхівку, спочатку протестували, однак згодом змирилися з ситуацією.
Водночас із будівництвом на 194 причалі в Одесі відбувається ще одне “цікаве” будівництво. На 16-й станції фонтану “Пространство” будує багатоповерхівку. На фото кожен охочий може побачити – відстані у законні 150 метрів від будинку до води аж ніяк немає. Також нещодавно у соцмережі потрапило відео, на якому видно, що біля будівництва у море виведені якісь комунікації й щось зливається у воду.
За словами Олександра Авдєєва, ДАБК не сидить і не приймає рішення видати дозвіл, чи не видати, а оформлює дозволи, виходячи з того, який надано комплект документів. “Є земельна ділянка в оренді у власника, є вихідні дані на проєктування, видані Департаментом архітектури. Створений проєкт на цю документацію замовником будівництва. Окрім того, звертаю вашу увагу на те, що дана проєктна документація пройшла Державну експертизу. І тільки на підставі всіх вказаних документів був зареєстрований документ на початок будівельних робіт”, – каже керівник ДАБК.
Що ж до комунікацій, які зняли з повітря, то це, на думку Олександра Авдєєва, робить не забудовник. Там проходять комунікації міських служб. Тобто зняті з дрона викиди – наслідок нормальної діяльності міських комунікацій. ДАБК не буде проводити позапланової перевірки, бо до них ніхто з такими проханнями не звертався. Крім того, ті позови громадських організацій, які подавалися стосовно будівництва на 16-й станції, щодо скасування дозвільної документації на початок проведення робіт, суд відхилив.
Про ще одне будівництво “на піску” нещодавно розповів на “Третьому цифровому” голова ГО “Збережемо Одесу самі” Юрій Нікітін. П’ять років під виглядом “яхт-клубу” на пляжі будується готель, п’ять років тривали суди й ось нещодавно прокуратура цю, здавалося б, очевидну справу програла в апеляційному суді. Тепер громадськість сподівається лише на касаційну скаргу. Справу було програно 22 грудня минулого року і, а словами Юрія Нікітіна, громадські діячі збираються прийти до прокуратури й поставити питання щодо касаційної скарги. “Річ у тому, що регламент використання прибережних територій, а сама пляжної зони прибережної захисної полоси, чітко (як і розмір самої пляжної зони, як і обов’язковість її дотримання на узбережжі Чорного моря у населених пунктах) регламентовано повністю законом України. А саме – Водним кодексом. І закон неможливо спростувати. На цьому побудоване правосуддя”, – каже Юрій Нікітін.
На пляжі нічого неможна будувати, а всі дозвільні документи і рішення суду порушують закон, зазначає голова ГО. Всі забудови на пляжах – це злочин, підкреслює Юрій Нікітін.
Проте одеська мерія і керівник ДАБК Авдєєв вважають будівництво, яке здійснює ТОВ “Варда плюс”, законним. Позицію прокуратури, яка роками судилася з забудовником, чиновники не поділяли.
Чому таке різне ставлення у ДАБК до трьох будівництв на піску – не зрозуміло. Різниця у цих випадках в основному полягає в тому, про “чиє” будівництво йдеться.
