Вчора у Верховній раді України розглядали питання про відновлення обовʼязкового електронного декларування статків для чиновників та депутатів. Законопроєкт підтримали 329 парламентаріїв. Однак коли справа дійшла до публікування декларацій для суспільства на сайті НАЗК, нардепи зірвали голосування. Лише 199 з 317 присутніх на засіданні підтримали правку, яка мала поновити публічний доступ до декларацій про статки посадовців.
«Антикорупційний вимір» проаналізував, як голосували за цю правку нардепи Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської, Запорізької та Дніпропетровської областей.
Законопроєкт №9534 про внесення змін до деяких законів України щодо визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану було подано до ВРУ 26 липня 2023 року. 5 вересня, відбувся його розгляд у другому читанні. В результаті остаточного голосування проєкт закону було прийнято. За відновлення обовʼязкового декларування проголосувало 329 депутатів, а проти – лише один. Не голосували 17 народних обранців.
Однак найбільш важливою для суспільства була правка в цей законопроєкт №371. Від її прийняття залежало, чи зможуть українці знову побачити статки своїх обранців та чиновників. Прийняття цієї правки мало зобовʼязати НАЗК поновити публічний доступ до е-декларацій. Однак для цього не вистачило голосів. Підтримати публічний доступ до декларацій наважилось лише 199 депутатів. Чесно заявили про свою позицію «проти» лише двоє, утрималось від голосування – 29, а ще 98 взагалі вирішили не голосувати.
Редакція «Антикорупційного виміру» вирішила подивитись результати поіменного голосування та розповісти своїм південним читачам, як голосували нардепи, що представляють у раді їхні інтереси.
Більшість нардепів від Одеської області підтримали поправку, яка мала б забезпечити відкриття для суспільства електронних декларацій посадовців. В підтримку голосували Олександр Горенюк, Сергій Колебошин, Олексій Леонов, Олексій Гончаренко та Артем Дмитрук. Не голосували взагалі Олександр Ткаченко, Степан Чернявський та Антон Кіссе. Не зʼявилися на засідання – Олег Колєв та Анатолій Урбанський.
Серед депутатів від Миколаївської області «за» публічні е-декларації Ігор Копитін та Артем Чорноморов. Ще троє представників, серед яких Олександр Гайду, Максим Дирдін та Олександр Пасічний вирішили не голосувати.
Представники Херсонської області були одностайні в питанні відкритості. Вікторія Вагнєр, Володимир Іванов, Сергій Козир та Павло Павліш проголосували «за» відкриття декларацій.
Лише двоє народних обранців із Запорізької області були «за» публікацію декларацій. Ними виявились Павло Мельник та Сергій Штепа. Не голосував Євген Шевченко, а пропустили засідання Геннадій Касай, Юлія Яцик, Сергій Мінько, Роман Соха та Олександр Пономарьов.
В Кіровоградській області знайшовся лише один нардеп, який підтримує публікування декларацій – Олесь Довгий. Не захотіли голосувати Ігор Мурдій та Олег Воронько. Не зʼявилися на засідання Олександр Дануца та Юрій Кузбит.
Найбільшу кількість представників (15) в парламенті серед південних областей має Дніпропетровщина. Тамтешні нардепи Денис Герман, Сергій Демченко, Володимир Захарченко, Дмитро Кисилевський, Юрій Корявченков, В’ячеслав Медяник та Юрій Мисягін підтримують ідею щодо публікування декларацій про доходи. Не голосували за правку Олена Криворучкіна і Дмитро Шпенов, хоча й були присутніми на засіданні вчора. Не прийшли на засідання 5 вересня шість представників з Дніпропетровської області: Владислав Бородін, Максим Бужанський, Роман Каптєлов, Ганна Лічман, Сергій Северин, Дмитро Чорний.
Серед народних обранців шести південних областей не було жодного, хто проголосував «проти» чи «утримався». З усім тим, голосування за надважливу для довіри суспільства правку в закон було провалене. Тож платники податків поки що не матимуть можливості дізнатися, хто з посадовців збагатився під час війни.
