Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області ще до початку повномасштабної війни – восени 2021 року — розглядав вельми цікаву справу про корупцію. На перший погляд, все доволі просто: затримали депутата на хабарі, судили, покарали штрафом. Та чи все так просто, як виглядає? «Антикорупційний вимір» розбирався в деталях справи. Про те, за якими схемами на Миколаївщині бюджетні гроші «пиляють» та про успіхи тамтешніх правоохоронців, читайте в цьому матеріалі.
За даними слідства, один з місцевих депутатів, а саме Вознесенської районної ради, Вадим Домбровський, користуючись впливом, за «відкат» лобіював укладання бюджетних договорів на виконання будівельних робіт для певної компанії.
Його викрив один з власників будівельної фірми Андрій Ільченко, яка регулярно отримує бюджетні підряди.
Одразу зазначимо, у справі, про яку йдеться пан Домбровський визнав себе винуватим і отримав покарання у вигляді штрафу. Однак наводить на роздуми кількість схожих справ. Посадовців «ловлять» штрафують і залишають у спокої частенько.
15% з договору
Згідно з викладеною в судовому реєстрі інформацією, депутат Вознесенської районної ради – мова про Вадима Домбровського, який балотувався у 2020 році від партії «Європейська Солідарність», – влітку 2021 року отримав гроші за сприяння в підписанні угоди за бюджетний кошт.
Домбровського як депутата Вознесенської районної ради закріпили за низкою територіальних округів, а саме Бузької, Дорошівської, Прибужанівської сільської територіальної громади та за Олександрівською селищною територіальною громадою.
Питання про укладання договорів на виконання будівельних робіт коштом бюджету у цьому регіоні залежить від голів селищних рад та начальників структурних підрозділів.
Тож Домбровський, ймовірно, і вирішив користуватись своїм впливом на чиновників, щоб бюджетні договори отримувала певна компанія. Яка заплатили депутату за лобіювання своїх інтересів 15% від суми надалі укладеного договору. Більш того депутат у разі відмови платити йому «відкат» начебто погрожував позбавленням можливості виконувати бюджетні підряди по всьому Вознесенському району.
Таку «щедру» пропозицію Домбровський зробив директору миколаївської компанії «ППБ Будівник» Андрію Ільченку, який начебто пристав на умови депутата, однак звернувся до правоохоронних органів.
Примітно, що коли Домбровський взявся просувати компанію «ППБ Будівник», депутат познайомив Ільченка із головою Бузької сільської ради. Домбровський вихваляв Ільченка, а також навіть пропонував вибрати об’єкт для ремонту за бюджетні кошти. А ремонт, який впав в око, через систему електронних закупівель вирішили проводити по спрощеній процедурі. Щоб підряд гарантовано отримувала «потрібна» компанія. Про все це можна дізнатися з судових ухвал.
Сума договору складала 110 тис. бюджетних грн, Домбровський за свої послуги попросив «чесно зароблені» 16,5 тис., тобто 15% від суми договору. Якраз під час отримання хабаря Домбровського й заарештували, інкримінувавши не отримання неправомірної вигоди, а статтю 369-2 КК України, тобто зловживання впливом. Санкція за цією статтею – це або штраф, або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
7 вересня 2021 року суд виніс вирок по цій справі – Домбровський визнав себе винуватим і отримав трохи більш як 50 тис. грн штрафу.
Але ця справа відкрито демонструє, як «пиляють» бюджетні кошти – гроші йдуть не тільки підрядникам, а ще й тим, хто має вплив їх поділити. І все це коштом платників податків.
Продовжує депутатство. Бідний, як церковна миша
Офіційно Вадим Домбровський немає жодного великого бізнесу, окрім ФОПа, зареєстрованого у 2010 році. ФОП спеціалізується на торгівлі непродовольчими товарами.
Як депутат він подав декларацію про доходи за 2020 рік. У документ він вписав батьків і брата. Нерухомості в нього начебто немає — будинок площею 110 квадратів зареєстрований на батька. Й більше нічого – ані автівки, ані доходів, ані заробітної плати. Крім цього, він зазначив, що ніде не працює. Тож, виходить, що за весь рік депутат не отримав жодного доходу.
До того ж Домбровський проігнорував подання декларації про доходи 2020 року, подавши її несвоєчасно. Тож на нього склали протокол про порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП).
Примітно, що після вироку Вадим Домбровський мандат не склав. Він досі фігурує у списку депутатів Вознесенської міської ради на офіційному порталі.
Ми зв’язались із ним з питанням, чи є він чинним депутатом і як може прокоментувати справу про хабар. На це посадовець відреагував вельми емоційно. За його словами, зараз він є військовослужбовцем і їде з госпіталю:
«Якщо вам цікава ця тема, я багато чого вам можу розказати. Як ми Вознесенськ відстоювали від російських загарбників. Як організовувалась оборона Вознесенська, Півдня України. А якщо вас хтось попросив написати статтю, то подивіться в законі. В законі не було про позбавлення депутатського мандату. Мандату може мене позбавити тільки народ, який мене вибрав».
За словами депутата, він став жертвою підставної справи: це була схема, на думку Вадима Домбровського.
«Як доброволець, як особа, яка має лідерство в місті. А не той, хто у системі. Я в системі ніколи не був. Я депутатом став, тому що мене вибрали люди. Але деяким службам не подобається, коли хтось має лідерські якості і він не в системі. Він є автоматичною поміхою для системи… », – каже депутат.
Вадим Домбровський зазначає, що людина, яка з ним контактувала щодо підписання бюджетного договору (припускаємо, що мова про Ільченка – ред.), працювала колись у системі Служби безпеки України. Депутат зазначає, що ця інформація навіть фігурувала у справі. Таким чином, на думку Домбровського, його підставили.
Пізніше Вадим Домбровський надав більш розширені коментарі:
«Які 15% «відкату»? Мені ніякий «відкат» був непотрібний. Він (мова про Ільченка – ред.) звернувся до мене як підприємець. А не як до того, хто рішає його справу. Я його справу ніяк не міг вирішити… Є замовники цього тендеру. Як я на них міг впливати? Як я їм міг сказати: беріть Ільченка? Я отримав (гроші від Ільченка – ред.) як допомогу на футбольний клуб Вознесенськ-АТО. Яка тут логіка — я отримав кошти, а тендер він виграв через 5 днів?… Ця справа була підставна. Я не впливав на цих людей (які обирали підрядника – ред.)… Гроші я не брав, мені їх всунули».
Щодо декларації Домбровський визнав, що подав її несвоєчасно. Він стверджує, що зареєстрований на нього ФОП не працює зараз. На питання, за який кошт він тоді живе, Домбровський зазначив:
«У мене є підприємства, але вони сімейні, на яких я працюю… Я зараз живу з зарплати військовослужбовця. У 2020 році я тільки став депутатом, і не розумів, які там декларації».
Крім цього Домбровський заявив, що влітку поточного року написав заяву на складання мандату Вознесенської районної ради. Наразі він є лише депутатом міськради.
Викривач – підставна особа?
Якщо пригледітись до викривача в вище описаній справі – Андрія Ільченка — прискіпливіше, можна знайти чимало цікавих деталей.
Наприклад, Ільченко не вперше фігурує як викривач корупційної схеми. Як Антикорупційний вимір писав раніше, директор «ППБ Будівник», яким є Андрій Ільченко, у 2022 році для проведення будівельних робіт звернувся до керівника Регіонального офісу водних ресурсів Миколаївської області Дмитра Румика. Ільченко хотів орендувати приміщення, які належали установі, де керував Румик.
Румик запропонував укласти договір зберігання майна, замість проведення тендерної процедури передачі майна Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області в оренду. Щомісячна оплата складала 10 тис. грн. А ще 10 тис. Румик попросив для себе – за сприяння «вигідної угоди». На цьому посадовця й затримали правоохоронці.
Примітно, що ніякого покарання посадовець, якому інкримінували ч. 3 ст. 368 КК України, тобто отримання неправомірної вигоди, не отримав – суд закрив справу у зв`язку із тим, що з моменту повідомлення про підозру сплинули строки досудового розслідування. Заставу для Румика в розмірі 191,4 тис. грн скасували й повернули.
Тож, це може виглядати як певна схема від правоохоронних органів, які викривають посадовців на хабарництві за допомогою «своїх» людей, а далі вже їх «відпрацьовують».
Ми написали Ільченку щодо коментаря у справах, де він проходив викривачем. Однак поки що бізнесмен ніякої інформації не надав. Він лише спитав, чи повинен це коментувати й запропонував взяти інтерв’ю. Хоча не уточнив у кого саме. Але прочитавши питання, досі на них не відповів. Редакція готова опублікувати його позицію, якщо він її надасть.
Житель миколаївського міста Южноукраїнськ Андрій Ільченко значиться як співзасновник двох компаній – «ППБ Будівник» і «Право плюс бізнес».
Підприємство «ППБ Будівник» зареєстровано 2016 року. Компанія регулярно отримує бюджетні підряди від самого початку заснування. Наразі загальна сума укладених угод складає майже 11,2 млн бюджетних грн. Більшість договорів ТОВ підписало по неконкурентній процедурі. Хоча невідомо, чи платить Ільченко за це якісь «відкати», враховуючи, що через воєнний стан левову частину закупівель чиновники зараз проводять без відкритих торгів.
Бізнес-партнер Ільченка по ТОВ «Право плюс бізнес» Роман Ретюнських фігурує ще в низці компаній. Наприклад, до ліквідації він був директором КП «Торгово-сервісний дім», юридична адреса якого Южноукраїнськ, Дружби народів, 19б.
За цією ж адресою, але за номером 19 було зареєстровано ТОВ «Центральний міський ринок», співзасновником якого й був Ретюнських.
Крім цього Роман Ретюнських є бенефіціаром ТОВ «Азовбудмонтаж-плюс», заснованим у 2020 році. Компанія отримує бюджетні підряди, вже уклавши угод на загальну суму майже 4,8 млн грн. Одним з головних замовників виступає головне управління нацполіції Миколаївської області.
Схожі справи
Зауважимо, що Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області розглядав останніми роками ще кілька справ про зловживання впливом щодо місцевих чиновників. Обвинувачувані в цих справах визнавали свою провину, платили штраф та іноді навіть залишалися на своїх посадах.
Так, директор КП «Вознесенське МБТІ» Онча Валерій Михайлович, який за матеріалами справи хотів отримати від підприємця 2000 доларів хабаря за встановлення 10 рекламних конструкцій сплатив штраф у розмірі 17 тисяч гривень і продовжує очолювати КП.
В іншій справі особа, що працювала начальником Вознесенського міжрайонного управління водного господарства і вимагала хабаря у розмірі 8000 гривень за не прийняття нею рішення про звільнення працівника із займаної посади визнала себе винною і сплатила 34 тисячі штрафу. Однак цього разу вирок був з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності, пов`язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки.
Ще в одній справі сільський голова Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області визнав себе винним у вимаганні неправомірної вигоди та відбувся штрафом в розмірі 17 000 гривень.
Черговий помічник начальника Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72» у справі про хабарництво теж визнав себе винним і сплатив штраф з позбавленням права обіймати посади в органах виконання покарань строком на рік.
Якщо говорити про дані Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, то частка записів, пов’язаних зі зловживанням впливом, в Миколаївській області суттєво більша, ніж, наприклад в сусідній Одеській.
Так, у 2020 році до реєстру за судовими рішеннями у кримінальних справах в Одеській області внесли 33 записи, а в Миколаївській області 9. При цьому в Одеській області запис стосувався зловживання впливом в 1 випадку, а в Миколаївській у 2.
У 2021 році до реєстру за судовими рішеннями у кримінальних справах в Одеській області внесли 40 записи, а в Миколаївській області 13. При цьому в Одеській області запис стосувався зловживання впливом в 3 випадках, а в Миколаївській у 6.
У 2022 році до реєстру за судовими рішеннями у кримінальних справах в Одеській області внесли 43 записи, а в Миколаївській області 13. При цьому в Одеській області запис стосувався зловживання впливом в 5 випадках, і в Миколаївській у 5.
Проте, в іншій сусідній області, Кіровоградській, у 21 та 22 роках спостерігалася ситуація схожа з тією, яка склалася на Миколаївщині — частка справ про корупцію, в яких вирок виносився за статею про зловживання впливом теж велика. 6 з 18 та 6 з 15 записів у 21 та 22 роках відповідно.
Тож на Миколаївщині склалася цікава тенденція: особи, в яких вимагають хабарі, йдуть до поліції, а слідчі регулярно ловлять чиновників на хабарях та зловживанні впливом. Але хабарництво «впійманим на гарячому» чомусь не інкримінують. Визнані винними посадовці відбуваються штрафами за зловживання впливом.
Коментар юриста
Ситуацію «Антикорупційному виміру» прокоментував юрист, голова правління ГО Антикорупційний штаб, Сергій Миткалик.
« Тут я вбачаю дві причини — і обидві вигідні підозрюваному у неправомірній вигоді.
Перша — це тяжкість вчинення злочину. Неправомірна вигода — це зазвичай тяжкий злочин. А зловживання впливом — це нетяжкий злочин. Відтак, застосувати угоду зі слідством можна за нетяжким злочином: по судах менше ходити доведеться.
Друге — це доведення хабаря. Все-таки треба мати достатні докази і не помилитись під час розслідування. Якщо доказів недостатньо і слідчі/детективи хочуть довести все ж таки справу до кінця, щоб заробити бали за успішне кримінальне провадження, вони домовляються з підозрюваним, що здійснюється перекваліфікація і потім уже — угода зі слідством».
Однак, на думку юриста, інколи причиною може бути «злиття» кримінального провадження. Йдеться про ситуацію, коли справа тихо розслідується, обвинувачений дає хабаря вже слідчому і прокурору — всі в плюсі, зазначив Сергій Миткалик.
[…] […]
[…] […]
[…] […]
[…] […]