Велике відновлення: Як компанія з Вінниччини збирає бюджетні мільйони на Миколаївщині

Частина Миколаївської області з початку повномасштабної війни була під окупацією ворожої армії. В листопаді 2022 року сили оборони України звільнили регіон, окрім Кінбурнської коси, яка досі під контролем окупантів. 

Звільненню передували важкі бої і як наслідок значне руйнування безлічі інфраструктурних об’єктів Миколаївської області. До того ж регіон і зараз під регулярними обстрілами російських військ.

Руйнування внаслідок бойових дій на Миколаївщині. Фото: Пресцентр ініціативи «Децентралізація»

У 2023 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області взялась ремонтувати регіон, провівши низку багатомільйонних закупівель. Декілька з цих підрядів на загальну суму понад мільярд бюджетних гривень отримала компанія «Автострада». Частина закупівель проведена як «відкриті торги з особливостями», і у кількох випадках конкурентів у «Автостради» на таких торгах не було. 

Закупівлі проводилися за схемою «проєктуй — будуй», тобто однією закупівлею замовляли і розробку проєктно-кошторисної документації, і будівництво. Вартість капітального ремонту одного кілометра доріг у закупівлях у «Автостради» виявилася майже вдвічі вищою за середню по Україні.  

«Антикорупційний вимір» розбирався, що за підприємство отримало підряди, яке воно стало одним з «фаворитів» з відновлення на Миколаївщині та які ризики несуть в собі закупівлі у форматі «відкритих торгів з особливостями» за схемою, яка дозволяє купувати проєктування разом з будівництвом.  

Як проводили закупівлі

Зі зрозумілих причин у 2022 році жодних закупівель Служба відновлення та розвитку інфраструктури Миколаївської області, головним напрямком роботи якої є будівництво та ремонт доріг і інших інфраструктурних об’єктів, не проводила. Тоді Миколаївщина потерпала від агресії російської федерації, регіон був у вогні.

Однак з 2023 року робота служби відновилась – відомство активно розпочало укладати угоди на проведення дороговартісних ремонтних робіт у регіоні. 

Так, за даними аналітичного модуля Dozorro, протягом 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Миколаївської області підписала 38 угод на проведення капремонту мостів, доріг та будівництва трубопроводів. Кожен — вартістю вище 15 мільйонів бюджетних гривень.

Окрім уже відомого «улюбленця чиновників» компанії «Ростдорстрой», співзасновником якої є депутат Одеської міської ради від партії мера міста Геннадія Труханова «Довіряй ділам» Юрій Шумахер, низку угод зі Службою відновлення уклала компанія «Автострада».

Так, вказане підприємство за 2023 рік взяло на себе зобов’язання ремонтувати шляхопровід Калинівка-Снігурівка, провести поточний ремонт автодороги Одеса-Меліополь-Новоазовськ, відремонтувати транспортні споруди та міст на дорозі Миколаїв-Доманівка-Берізка, а також міст на дорозі державного значення Кропивницький-Платонове. Загальна сума угод складає понад один мільярд бюджетних гривень.

Примітно, що три угоди служба уклала із ТОВ «Група компаній «Автострада» за процедурою відкритих торгів з особливостями. А ще один договір на 85 млн грн без конкуренції підприємство отримало як додаткові роботи. 

Коли ж компанія «Автострада» почала працювати в Миколаївській області?

15 договорів на шість мільярдів

ТОВ «Група компаній «Автострада» вже не вперше отримує бюджетні підряди в Миколаївській області. До того ж підприємство коштом платників податків активно працює майже по всій території України, на даний час уклавши угод на загальну суму 117,2 млрд грн, повідомляє портал Clarity Project. Найбільше підрядів компанія здобула в Вінницькій, Чернігівській та Хмельницькій областях. 

На Миколаївщині, починаючи з 2021 року, ТОВ уклало 15 договорів зі Службою відновлення та розвитку інфраструктури на загальну суму майже шість мільярдів бюджетних гривень. Варто також зазначити, що компанія «Автострада» переважно обіцяє не залучати субпідрядників на значну частину робіт. Отже, щоб вчасно виконати багатомільйонні угоди, компанія мусить мати у розпорядженні значні ресурси — чималий штат працівників і відповідну матеріально-технічну базу. 

На деяких контрактах, підписаних уже під час повномасштабного вторгнення, варто зупинитись детальніше. Наприклад, у травні 2023 року служба оголосила відкриті торги на проведення капітального ремонту шляхопроводу автодороги Калинівка-Снігурівка. Відомство оцінило роботи у 220 мільйонів гривень. На торги вийшли дві компанії – «Автострада» та «Автомагістраль-Південь». Переможцем оголосили ТОВ «Група компаній «Автострада», яка запропонувала провести роботи за 176 млн грн – значно дешевше, аніж конкурент.

Примітно, що тендером зацікавилась Держаудитслужба, яка 31 жовтня минулого року опублікувала висновок про виявлені порушення. В результаті 7 грудня 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Миколаївської області підписала із підрядником додаткову угоду про значне зменшення вартості робіт, а саме до 38 млн грн. 

Однак того ж дня з компанією уклали ще одну угоду на додаткові роботи по капремонту шляхопроводу автомобільної дороги Калинівка-Снігурівка, додавши компанії «Автострада» ще 85 млн грн з бюджету. Цю угоду Держаудитслужба, вочевидь, уже не перевіряла.

Варто звернути увагу також на ще один підряд, який отримала компанія «Автострада». Так, у липні 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області оголосило відкриті торги на проведення поточного ремонту автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ. Відремонтувати підрядник має 10,2 км дороги. Роботи відомство оцінило у 164,6 млн грн, тобто понад 16 млн грн за ремонт кілометра дороги.

На торги вийшли три компанії. Найдешевшу пропозицію надало ТОВ «Автострада». В серпні служба уклала з підрядником угоду вартістю 158,8 млн бюджетних грн, у грудні була підписана додаткова угода про зменшення вартості робіт до 132,8 млн грн. 

Таким чином, ремонт одного кілометру дороги з урахуванням зменшення ціни робіт становить майже 13 мільйонів гривень коштом платників податків. Однак, за даними видання «Автодорекспо», яке посилається на «Укравтодор», у 2023 році середня вартість капітального, не поточного ремонту дороги становить 7 мільйонів гривень за один кілометр. А на Миколаївщині компанія «Автострада» проводить поточний ремонт майже вдвічі дорожче.

Капремонти без проєктів 

Крім цього, дослідивши договори на проведення багатомільйонних ремонтів, «Антикорупційний вимір» з’ясував, що деякі з них включають зокрема витрати на розробку та погодження проєктів, а також на виконання низки досліджень.   

Зокрема:

• Договір на капітальний ремонт мосту на км 84+125 автомобільної дороги загального користування державного значення М-13 Кропивницький – Платонове включає проєктні роботи, обстеження, вишукування, дослідження та погодження проєкту на нагальну суму понад 4,4 мільйона гривень. 
• Договір на капітальний ремонт мосту на км 36 + 856 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-06 Миколаїв — Доманівка — Берізки з підходами включає проєктні роботи, обстеження, вишукування, дослідження та погодження проєкту на нагальну суму майже 5,2 мільйона гривень. 
• Договір на капітальний ремонт транспортної споруди на км 15+389 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-06 Миколаїв-Доманівка-Берізки (заміна малого мосту на водопропускну трубу) включає проєктні роботи, обстеження, вишукування, дослідження та погодження проєкту на нагальну суму понад 3,8 мільйона гривень. 
• Договір на капітальний ремонт транспортної споруди на км 48+514 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-06 Миколаїв-Доманівка-Берізки (заміна малого мосту на водопропускну трубу) включає проєктні роботи, обстеження, вишукування, дослідження та погодження проєкту на нагальну суму майже 3,7 мільйона гривень. 
• Договір на капітальний ремонт шляхопроводу на км 2+398 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-08 Калинівка — Снігурівка з підходами  включає проєктні роботи, обстеження, вишукування, дослідження та погодження проєкту на нагальну суму понад 4,2 мільйона гривень. 

За всіма перерахованими договорами виконувати роботи з розробки проєкту, вишукувань, обстежень та досліджень, а також погоджувати проєкти буде ТОВ «Проектний інститут «Автострада». Тобто інша юридична особа, не та, яка є підрядником. Хоча у них і спільний власник. Загальна сума, на яку  ТОВ «Проектний інститут «Автострада» виконає робіт, складає близько 21,39 мільйона гривень. 

Вінницьку компанію «Проектний інститут «Автострада» зареєстрували у 2018 році. Тоді компанія мала назву «Авпраймбуд». Це ТОВ також отримує мільйонні підряди, зокрема в рамках програми відновлення в Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Харківській областях. Наразі компанія уклала шість угод на загальну суму понад 82 мільйони бюджетних гривень.

Виходить, що чиновники якимось чином визначили майбутню ціну капітальних ремонтів, провели закупівлі й уклали договори з підрядником, не маючи розроблених і погоджених проєктів. 

Практика законна. Але ризики є

Вже кілька років купувати розробку проєктів разом з майбутніми роботами дозволено.  Закону України «Про публічні закупівлі» № 1530-IX від 03.06.2021 легалізував в Україні можливість використання поширеного у світі методу укладання будівельних контрактів за схемою «проєктування-будівництво». Проте деякі нюанси не врегульовані законодавством, що несе в собі низку ризиків та можливостей для зловживань. 

Так, однією з проблем є визначення вартості предмета закупівлі. Замовник фактично визначає вартість на свій розсуд. І формально це не є порушенням. Звісно, лишається можливість, що після розробки проєкту та складання кошторисної документації замовник з виконавцем укладе додаткову угоду і знизить вартість контракту. І тут виникає кілька проблем. 

По-перше, при розробці проєкту підрядник, або підконтрольний йому проєктант, не буде зацікавлений в тому, щоб вартість з рештою знизилася. Підрядник зацікавлений в тому, щоб залишити ціну ремонту максимально високою. 

По-друге, авторський/технічний нагляд, який здійснюється з метою контролю за відповідністю будівельних робіт проєктній документації теж фактично здійснює переможець тендеру.  Тобто, підрядник сам проєктує, сам будує чи ремонтує, а потім сам контролює, наскільки якісно він все зробив. Про це зокрема пише портал «Радник у сфері публічних закупівель».  

Отже, якщо замовник на відкритих торгах закуповує проєктування, то проєктанту (теоретично) байдуже на інтереси майбутнього підрядника, який виконуватиме роботи. А якщо проєкт робитиме сам підрядник, або найманий ним проєктант, на першому місці будуть не інтереси замовника і, відповідно, громади. А інтереси підрядника. 

І перевіряти, чи не використав підрядник дешевші матеріали, чи він виконав всі заявлені проєктом роботи, буде не організація, знайдена за допомогою відкритого конкурсу, а сам виконавець-підрядник. 

Не бачить формальних порушень норм закупівель у підрядника «Автострада» і експерт, до якого звернулась редакція, юрист та голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. 

Що стосується використання процедури відкритих торгів з особливостями, Сергій Миткалик пояснив, що  через воєнний стан у нас застосовується до закупівель постанова №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», яка регулює зміну порогів та інші особливості. 

«Ця постанова прямо каже, що закупівлі повинні здійснюватись відповідно до закону «Про публічні закупівлі», але з певними особливостями. Її ухвалили у 2022 році, на виклики повномасштабного вторгнення: треба було скоротити час на проведення закупівель і дозволити замовникам укладати прямі договори. Спочатку це були прямі договори – зараз є вимога наявності хоча б одного учасника. Тобто якщо навіть йдеться про великі тендери, наразі немає вимоги, як колись, обов’язково щонайменше два учасники, а вже серед них обирали переможця. Зараз достатньо лише одного учасника, який приходить: якщо ніхто інший не подався, він виграє торги, тому це і є ось ця особливість в розумінні постанови», – пояснює юрист.  

Однак при застосуванні відкритих торгів з особливостями мали б опублікувати обґрунтування. Але його на порталі Prozorro немає. 

Щодо закупівель за схемою «проєктуй — будуй», це зроблено для того, щоб економити час та інші ресурси, тому справді така практика є. Дозволяється об’єднувати розробку проєкту й виконання самих робіт. 

Але в такому випадку не має входити до складу закупівлі авторський нагляд – він має здійснюватись окремо, вважає Сергій Миткалик. Тобто розробляється проєкт, проводиться закупівля, один виконавець робить, але авторський нагляд все одно буде окремо, бо це або замовник буде робити, або ж замовник зобов’язаний провести окрему закупівлю на залучення послуг авторського проєкту, каже юрист.

Однак у випадку з «Автострадою», автором проєкту є підконтрольна підряднику фірма. Оскільки це автор, то логічно припустити, що й авторський нагляд буде здійснювати вона. Та й в інших випадках. Якщо авторський нагляд здійснює автор проєкту, а автор проєкту сам підрядник, то, як не закуповуй цю послугу, а вийде, що підрядник наглядає сам за собою. 

Що ж з очікуваною вартістю? 

«Є постанова про визначення очікуваної вартості ремонтних робіт, очікувана вартість закупівель також регулюється постановою. Там прописаний цей порядок. Умовно, замовник це може зробити навіть власними силами: прикинути кошторис чи суму, необхідну за договором. Але замовник може не мати тієї компетенції — інженерів у штаті або представників інших професій, які мають відповідну освіту, які точно скажуть, що от із цього робимо бетон, а з цього ось такі балки, щоб відповідало ДСТУ, аби проходити експертизу. Через це і визначають загальну приблизну ціну – за процедурою розрахунку очікуваної вартості – без проєкту», – пояснює юрист.  

Редакція «Антикорупційного виміру» також поцікавилася у юриста, чи може «абстрактна», взята замовником невідомо звідки очікувана вартість, яка може знизитися після виконання проєктних робіт, або навпаки зрости, «натякати» на певну домовленість між замовником та підрядником. 

«Насправді коригування або додаткова угода можуть укладатись і просто з окремим проведеним проєктом, а потім – окремою проведеною закупівлею. Відповідаючи на запитання, скажу, що радше ні, ніж так. Ось чому. Якщо дивитись на ці тендери і не бачити в них активної конкуренції, то відповідно ціна буде висока і звісно, тоді економії не слід очікувати.У нас наразі дуже великий дефіцит учасників (йдеться про Україну в цілому) і, мені здається, замовники шукають і запрошують на тендери, аби потенційні виконавці брали підряди. Те саме Держагентство відновлення наразі їздить по регіонах і запрошує бізнес брати участь у тендерах, але не всі хочуть із цим зв’язуватись. Тому якщо процедура розробки проєкту і проведення закупівлі законна, то тут немає проблем: навряд ми можемо говорити про договорняки або інші корупційні ризики», – пояснює Миткалик. 

Краще дивитись на інше, наголошує експерт. Наприклад, якщо виникають питання, пов’язані з оформленням тендерної документації: такі, що ніхто інший не може податися. Ще один корупційний ризик – внесення дискримінаційних вимог, наприклад, лише цей визначений учасник може взяти участь у закупівлі. Якщо таких питань немає і активності немає, якихось звернень за роз’ясненнями немає, то це свідчить про невелику активність учасників – небажання брати участь у тендерах. Наявність лише однієї ознаки не дає підстави стверджувати, що тут є корупційні ризики. Що ж до коригувань, то вони можуть бути в будь-якому договорі.

І ще варто зазначити. Можна проводити тендери окремо: на проєкт та ремонт. 

«Наприклад, Харків наразі має багато тендерів – близько 50 – виключно на розробку проєктно-кошторисної документації, навіть тих об’єктів, які не збираються робити. Ось у таких випадках радше буде неефективне використання коштів, аніж у тих, де йдеться про об’єднання і намір не лише розробляти проєктно-кошторисну документацію, а й виконувати безпосередньо роботи», – каже Сергій Миткалик.  

Виходить, що теоретично схема «проєктуй – будуй» має економити бюджетні гроші. Однак коли проєкт і роботи закуповують окремо, журналісти можуть проаналізувати проєктно-кошторисну документацію і виявити, чи не завищив часом підрядник ціни, ще на самому початку реалізації, коли роботи закуповуються. А опублікувати або надати на запит цю документацію має замовник. 

Коли можна побачити цю документацію і чи нададуть її взагалі при використанні схеми «проєктуй – будуй» тепер, знову ж таки, залежить від підрядника. Таким чином, від підрядника тепер залежить все. 

Так що ж це за компанія «Автострада»?

Фігурант низки кримінальних справ

ТОВ «Група компаній «Автострада» зареєстрували 2015 року в Вінниці. До речі, саме тут компанія отримала левову частину підрядів коштом платників податків. ТОВ входить до будівельного холдингу MS Capital, власником якого є бізнесмен Максим Шкіль. Він контролює також низку інших компаній. З 2007 по 2014 рік людина з ПІБ Максим Вікторович Шкіль була помічником на громадських засадах донецького нардепа від «Партії регіонів» Миколи Дем’яненко.  

Скриншот YouControl

Цікаво, що зарплату в ТОВ «Автострада» отримують депутат Вінницької міської ради Андрій Піжевський та член Громадської ради доброчесності Назар Мартинюк. 

Підприємство «Автострада» з 2017 року активно укладає договори з розпорядниками публічних коштів. За даними українського Forbes, до повномасштабного вторгнення у 2021 році компанія Шкіля «Автострада» посідала друге місце серед отримувачів бюджетних грошей від «Укравтодору». Нагадаємо, тоді в розпалі діяла президентська програма «Велике будівництво», за якою по всій території України реалізовували низку масштабних інфраструктурних проєктів.

Графіка Forbes

Згідно з інформацією аналітичної системи YouControl, публічні кошти становлять значну частку (60% і більше) у структурі доходу компанії «Автострада». 

Скриншот YouControl

При цьому підприємство «засвітилось» в декількох кримінальних розслідуваннях. Так, за даними судової ухвали, службові особи Могилів-Подільської ОТГ, діючи за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «СП «Автострада» неподалік автодороги М-21 біля с. Немія, Могилів-Подільського району організували незаконний видобуток корисних копалин у промислових масштабах, що спричинило тяжкі наслідки.

Крім цього, згідно з матеріалами іншого кримінального провадження, правоохоронці вважали, що під час виконання ремонтно-будівельних робіт  ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», ТОВ «Ростдорстрой»  та ТОВ «Спільне Українсько-німецьке підприємство «Автострада» (колишня назва ТОВ «Група компаній «Автострада») неналежним чином виконали роботи, завищивши їх якість та вартість. 

Варто також зазначити, що компанії «Автострада», «Ростдорстрой», а також низка інших підприємств значаться співзасновниками ГО «Національна асоціація дорожників України». Час від часу ці компанії конкурують на торгах за бюджетні підряди.

І хоча, звичайно, повномасштабна війна, яка триває вже третій рік, позначилась в цілому на економічному стані держави, схоже, для будівельних компаній справи йдуть вельми непогано.  

Редакція «Антикорупційного виміру» 6 березня і 15 березня відправила запити до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області з проханням пояснити вибір підрядника на багатомільйонні підряди та аномально високу вартість ремонту кілометра доріг. Однак на момент публікації статті відповідь так і не отримали. 

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win