Ленінський районний суд Кропивницького виправдав від звинувачення у хабарництва Сергія Кашатіна, який працював оперуповноваженим відділу карного розшуку Кіровоградського відділу поліції Головного управління Нацполіції у Кіровоградській області. Його звинувачували у вимаганні щомісячних хабарів із раніше судимої громадянки.
Про це повідомляє «Антикорупційний вимір».
Згідно з версією обвинувачення, у листопаді 2015 році оперуповноважений Кашатін дізнався, що раніше судима мешканка обласного центру може бути причетна до продажу наркотиків. За 500 доларів щомісячно він запропонував жінці не притягувати її до відповідальності. До передачі грошей залучив свого знайомого.
Відтак у лютому й березні 2016 року посередник приходив до жінки додому й отримував від неї по 500 доларів для подальшої передачі Кашатіну. Після другого траншу оперуповноваженого затримали. Але спершу правоохоронці переслідували його на авто, а ймовірний хабар виявили на дорозі неподалік зупиненої машини.
Оперуповноваженому інкримінували отримання хабаря службовцем.
Обвинувачений на суді провину заперечив. Доводив, що із заявницею спілкувався для отримання оперативної інформації. Зустріч з жінкою та одночасно з посередником пояснив випадковістю. Доводив, що заявниця раніше займалася проституцією, збувала наркотики, тому хотів вивідати в неї інформацію. Зі слів Кашатіна, жінка буцімто організувала провокацію злочину щодо нього. Мовляв, він не міг їй нічого гарантувати щодо непритягнення до відповідальності, адже його робота не була пов’язана з незаконним обігом наркотиків. Отримання грошей він заперечив.
Також підсудний говорив, що слідчий і прокурор пропонували йому перекваліфікацію злочину на більш м’яку за умови визнання провини.
Жінка з якої за версією обвинувачення вимагав гроші Кашатін, на суді розповіла, що мала проблеми із законом через збут наркотиків. Восени 2015 року до неї додому приїхали троє чоловіків, які працювали у правоохоронних органах. Вони вимагали, аби вона знову почала збут, а за відмову погрожували підкинути наркотики. Оскільки жінка була вагітною, попросила час, аби минули пологи. Після народження дитини один з цих правоохоронців знову зателефонував і погрожував, що вона бачитиме дитину лише за фотографіями в тюрмі, якщо не погодиться на їхню вимогу.
Жінка звернулася до товариша, який пообіцяв розв’язати проблему через знайомого в поліції. Втім, потім виявилося, що його знайомий був одним з правоохоронців, які й приходили до жінки.
Відтак вона погодилася і зустрілася з обвинуваченим та його знайомим у машині на території Фортечних валів. Туди добиралася на таксі. Підтвердила, що про щось говорила з водієм авто, але заперечила, що він пояснював їй, як вести розмову.
На зустрічі, зі слів жінки, Кашатін сказав, що домовиться, аби правоохоронці її не чіпали, бо вона «його людина». За це вона мала передавати щомісячно по 500 доларів посереднику.
Цю розмову жінка записала на свій диктофон і звернулася до СБУ.
Серед інших доказів у справі були прослушки розмов між заявницею, Кашатіним і посередником, протоколи стеження.
Втім, суд визнав вказані прослушки недопустимими доказами через процесуальні порушення. Мовляв, протягом шести років, як тривав судовий розгляд, слідство не розсекретило документи щодо цих доказів і не передало на ознайомлення адвокату підсудного.
Окрім цього суд звернув увагу, що в обвинувальному акті неправильно вказана дата першої передачі грошей, а другий випадок від 17 березня 2016 року підтверджений лише протоколами двох оперативних співробітників. Вони повідомили, що того дня переслідували Кашатіна на машині. В один момент з вікна його авто викинули згорток з доларами, який слідчі згодом знайшли на узбіччі. Втім суд вирішив не брати до уваги ці протоколи. Мовляв, протоколи від оперативних співробітників не вважаються процесуальними джерелами доказів.
Також суд взяв до уваги, що на грошах, які заявниця нібито передала Кашатіну, і які знайшли на узбіччі, була спеціальна люмінесцентна фарба. Проте на руках обвинуваченого її слідів не виявили. Суд вирішив, що за таких умов ці кошти не можуть бути переконливим доказом вини підсудного.
Свідчення заявниці по справі суд поставив під сумнів. Мовляв, жінка стверджувала, що погодилася на вимогу Кашатіна після народження дитини у листопаді. Проте дата пологів вказує на те, що в листопаді такої розмови бути не могло. Заявниця розповідала, що погодилася на вимогу правоохоронця продавати наркотики й передавати йому по 500 доларів, хоч насправді не займалася реалізацією заборонених речовин. На переконання суду, свідок не пояснила, які об’єктивні причини її змусили погодитися на цю пропозицію. Крім цього суд зауважив, що у свідченнях жінка вказала, що передавала гроші у січні, а згідно з матеріалами справи, це було в лютому й березні.
Відтак суд вирішив, що ці покази плутані й не узгоджуються з матеріалами справи. Оцінюючи її свідчення суд врахував, що на момент звернення жінки до СБУ, в іншому суді слухалася справа за її звинуваченням у низці злочинів. Тоді жінку звільнили від відбування подальшого покарання, врахувавши попередній строк ув’язнення.
Суд звернув увагу на розбіжності у показах заявниці й чоловіка, який виступав посередником Кашатіна. Мовляв, із його показів випливає, що це жінка звернулася до нього з проханням звести з оперуповноваженим, аби налагодити прикриття при збуті наркотиків.
Також суд звернув увагу, що заявниця заперечувала будь-чий інструктаж перед розмовою з Кашатіним. Проте на записі прослушки, яку вела жінка у день зустрічі з оперуповноваженим, чути, що перед зустріччю якийсь чоловік пояснює їй, як вести діалог. Суд наголосив, що у записі, який слідчі надали захисту, цього фрагмента немає, на відміну від оригіналу аудіо.
Посередника у справі також судили через обставини вказаної справи, але в іншому судовому процесі. Він визнав провину у зловживанні впливом й отримав вирок. Проте суддя Світлана Льон, яка слухала справу Кашатіна, не взяла до уваги цей вирок, як аргумент обвинувачення. Мовляв, це не обов’язкова обставина, що свідчить на користь вини підсудного Кашатіна.
На підставі вказаних фактів суддя 4 квітня виправдала Сергія Кашатіна через недоведеність звинувачення.
За інформацією з тексту вироку, нині він працює заступником директора у ТОВ «ОА Ветеранів правоохоронних органів «ГАРАНТ БЕЗПЕКИ».
У листопаді 2016 році, коли розпочали справу щодо Кашатіна, четверо його колег по відділу включно з його очільником також потрапили під звинувачення. Йшлося про вимагання грошей з місцевого фотографа за непритягнення його до відповідальності за ймовірне розбещення малолітніх. У ЗМІ їх тоді називали «перевертнями» в погонах».
Ця справа за звинуваченням Богдана Мельника, який був очільником відділу поліції та його підлеглих Віталія Ковиліна, Олександра Костенка, Дмитра Шаповала, була на розгляді у Кіровському райсуді. Проте у вересні 2023 року суддя Кіровського райсуду Олександр Куценко задовольнив клопотання захисників про зупинку провадження. Мовляв, двоє із підсудних проходять військову службу, а матеріали щодо решти обвинувачених не можна виділити в окреме провадження, бо справу треба розглядати комплексно з усіма учасниками.
Читайте також: Що заробили й набули у 2024 році нардепи від Кіровоградщини
