У грудні 2024 року одеська обласна прокуратура повідомила, що відомство скерувало до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи на чолі з депутатом Одеської міської ради, які заволоділи нерухомістю в місті на суму понад 11 млн грн. Схема, зазначили правоохоронці, діяла роками. Йдеться про справу депутата від партії колишнього міського голови «Довіряй ділам» Олександра М. Чекати на суд він не став, а виїхав за кордон, де має дорогу нерухомість. Наразі Олександр М. у розшуку.
Зі згаданого повідомлення відомо, що начебто Олександр М із подільниками орендував комунальні приміщення одеської тергромади, а потім викупав їх по неконкурентній процедурі. Але не тільки Олександр М. користувався подібною схемою, щоб приватизувати одеську нерухомість – навіть під час повномасштабного вторгнення міський департамент комунальної власності проводив, так звану малу приватизацію. Тобто відчужував нерухомість міста без конкурсу.
«Антикорупційний вимір» проаналізував, скільки від цієї приватизації отримала Одеса та хто став власником комунальних об’єктів.
Продаж під час війни
Так звана мала приватизація об’єктів комунальної власності роками проводилась без конкурсу. Для того, щоб отримати у власність нерухомість, компанії чи приватні особи орендували той чи інший об’єкт у міста, покращували його, наприклад, робили ремонт і отримували змогу викупити цю нерухомість поза конкурсом, який був зовсім не обов’язковим.
З 2020 року цю схему змінили законодавці, зобов’язавши продавати орендоване майно через аукціон. Але лазівка все ж залишилась. За законом «Про приватизацію державного і комунального майна», орендар одержує право на викуп орендованого майна за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з низки умов. Зокрема орендар має поліпшити майно в розмірі не менш, як 25% його ринкової вартості.
Малу приватизацію комунального майна в Одесі затверджують депутати місцевої ради. Цей процес має наповнювати бюджет громади та йде через департамент комунальної власності міста. Зрозуміло, що продаж об’єктів нерухомості на аукціоні може дати в бюджет більше коштів. Однак навіть після зміни законодавства низку нерухомості в Одесі продавали поза конкурсом. Навіть під час повномасштабного вторгнення.
Згідно з відповіддю міського департаменту комунальної власності, який з 2021 року, з короткою перервою, очолює обласний депутат від партії «Довіряй ділам» Олександр Ахмеров, у 2022 році поза конкурсом Одеса продала 15 об’єктів нерухомості, у 2023-му – 9 об’єктів. У 2024-2025 рр. поза конкурсом нерухомість не продавали. Бюджет від малої приватизації наповнився у 2022-му на 40,5 млн грн, у 2023-му – на 44,9 млн грн. Варто розуміти, що ці надходження не тільки від продажу нерухомості поза конкурсом.
Примітно, що колишній очільник департаменту Олексій Спектор, який помер у 2024 році, разом з колишнім міським головою Геннадієм Трухановим і його замом Павлом В. був на лаві підсудних по гучній корупційній справі «Краян».
До того ж у 2021 році декілька місяців одеський департамент комунальної власності очолював такий собі Олександр Аркадійович Делінський.
А наразі серед обвинувачених у справі про виведення з комунальної власності по «схемі Матвєєва» фігурує Лідія Д. Можливо, колишнього чиновника з Лідією Д. об’єднують родинні зв’язки.
Але що ж там із приватизацією поза конкурсом?
Трохи цифр
У 2022 році серед приватизованих об’єктів поза конкурсом переважна більшість об’єктів нерухомості зосереджена в центрі Одеси. Сукупно в перший рік повномасштабної війни одеська влада погодила продаж 1713,2 кв. м. нерухомості. Це зокрема напівпідвал площею майже 120 кв. м. на Маразліївській, 2.
Також підвал площею більше 160 квадратів на Гоголя, 19.
Чи приміщення другого поверху площею 155,8 квадратних метрів у будівлі на Святослава Караванського, 30.
Одеська влада погоджувала приватизацію об’єктів комунальної власності поза конкурсом як для фізичних осіб, так і для різних компаній.
У 2023 році щедрість міських чиновників і депутатів продовжилась – хоча приватизували поза конкурсом тоді лише 9 об’єктів комунальної власності. Але за сукупною кількістю квадратних метрів – це 1337,9, тобто не набагато менше, аніж у 2022-му.
Скриншот відповіді на запит
Так, наприклад, у приватні руки відійшов підвал площею 123,5 кв. м. на Гаванній, 12.
Чи приміщення на першому поверсі на вулиці Європейській, 93 площею 77,7 квадратів.
У 2023 році приватизацію поза конкурсом погодили лише юрособам. Хто ж ці щасливчики?
Родичі чиновників і депутатів. І не тільки
На жаль, ідентифікувати всіх, хто зумів отримати добро на приватизацію нерухомості без аукціону в Одесі, не вдалось. Але декого вдалося і про них варто розповісти.
Так, згадану вище нерухомість на Маразліївський поза конкурсом отримала компанія «Юкас». Скоріш за все, йдеться про ТОВ «Корпорація Юкас», яка, судячи з реклами в мережі, займається оформленням документів на екологічно небезпечні відходи, а також здійснює вивіз макулатури.
У 2016 році, зокрема до впровадження системи електронних закупівель, компанія отримувала бюджетні підряди. Примітно, що співзасновник ТОВ Микола Пєтков у 2015 році балотувався до одеської міської ради від партії «Соціалісти», яку у 2022-му заборонили через проросійськість.
Два об’єкти нерухомості комунальної форми власності дозволили вивести поза конкурсом такій собі Гордієнко – це приміщення площею 55,9 квадратів у провулку Габсбурга, 8 і приміщення площею 62 кв. м. на Педагогічній, 11. Схоже, йдеться про колишню дружину колишнього спеціаліста одеського департаменту охорони здоров’я Богдана Гордієнка, Стеллу Марію Сергіївну Гордієнко.
До речі, в декларації Богдана Гордієнка в переліку об’єктів нерухомості, якими володіло подружжя, вказане нежитлове приміщення на Педагогічній – збігається площа об’єкта й рік придбання. Судячи з документу, його Стелла Марія Гордієнко придбала за 811 тис. грн. Інший приватизований об’єкт у декларації за 2025 рік не фігурує. Може, його вже перепродали? Варто також зазначити, що Богдан Гордієнко був співзасновником будівельної компанії ТОВ «Жемчужина Черьомушек», яка наразі у стані припинення. Можливо, нерухомість на Педагогічній виводили під забудову?
Примітно, що бізнес-партнеркою Гордієнка в цій компанії була Надія Керильченко – дружина одеського працівника нацполіції Юрія Керильченка.
Схоже, не тільки Стелла Марія Гордієнко отримала можливість поза конкурсом приватизувати одеську нерухомість. Так, у 2023 році приміщення площею 71,4 квадрати на Ярослава Мудрого, 22 поза конкурс продали ТОВ «Вітам». Раніше власником цієї компанії був саме Богдан Гордієнко.
Приміщення площею 114,4 квадрати на Інглезі, 12/2 без конкурсу дозволили приватизувати ТОВ «Белісіма». Ця компанія, ймовірно, наближена до депутата одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» Левона Нікогосяна. Так, станом на 2022 рік у засновниках компанії значились дві особи – Рубен Левонович Нікогосян, вірогідно, батько Левона Нікогосяна, а також такий собі Олександр Володимирович Бевза. Схоже, останній у 2024 році подавався на посаду спеціаліста в одеську міську раду. На той час чоловік працював в КУ «Одеський міський центр здоров’я». Після приватизації приміщення на Інглезі компанія «Белісіма» припинила своє існування.
Дуже дивна історія сталась з приватизацією поза конкурсом підвалу площею 160 кв. м. на Польському узвозі, 5. Його у 2022 році отримала компанія «Дюк, ТО ТОВ». Так зазначили в міському департаменті комунальної власності. В реєстрі вдалось знайти ТОВ «ТО Дюк». Однак на 2022 рік ця компанія була у стані припинення через банкрутство. Судячи з судового реєстру, компанія заборгувала «ВТБ Банку» більше 91 млн грн.
А з 2024 року триває судовий процес за нерухомість, яку отримав банк від компанії, щоб покрити борг. Зокрема у 2006 році компанія викупила ділянку площею 1,4 гектара на Французькому бульварі, 60. Примітно, що засвідчував угоду нинішній депутат одеської райради від партії «Довіряй ділам», а на той момент – нотаріус Дмитро Кот. У 2018 році цю ділянку намагались продати на аукціоні, схоже, через борги компанії. Причому це не єдина нерухомість, яку у свій час скупила нині проблемна компанія. Так, на сайті одеської міської ради можна знайти рішення депутатів за 2006 рік, яким ТОВ «ТО Дюк» дозволили викупити приміщення горища площею 4452,7 кв. м. на вулиці Катеринінській, 14. Нині – це вулиця Європейська.
Цікаво, що незважаючи на скрутне становище, схоже, у 2022 році ТОВ «ТО Дюк» дозволяють чергову приватизацію поза конкурсом у самому центрі Одеси. Вірогідно, у планах – забудувати Польський узвіз, 5.
Щодо можливих власників компанії «ТО Дюк», то засновниками підприємства значаться дві юрособи з однією адресою реєстрації – вул. Приморська, 49. За цією адресою зареєстровані десятки компаній. Зокрема ТОВ «Основа плюс», директором якого до припинення роботи компанії був Володимир Курочка. Його у ЗМІ називають партнером одеського бізнесмена Володимира Галантерніка, який наближений до екс мера Геннадія Труханова. Галантернік наразі в розшуку через оборудку з активами одеської громади. Ще одним фігурантом у цій справі є Геннадій Труханов.
Цілих два об’єкта нерухомості поза конкурсом міська влада погодила продати компаніям з орбіти депутата від партії «Довіряй ділам» Сергія Страшного та його дружини, нотаріуса Наталії Чужовської. Йдеться про приміщення площею 285,4 кв. м. на Миколаївській дорозі, 245, яке поза конкурсом відчужило у 2022 році ПП «Агат плюс», і приміщення на 196,2 квадрата на Отамана Головатого, 18/3, яке продали у 2023 році ТОВ «Центр медіум плюс». Річ у тім, що власницею ПП «Агат плюс» є така собі Лариса Кербут, яка раніше була власницею ТОВ «Центр медіум плюс». Зараз однією з співвласниць цієї компанії значиться Світлана Гольдіч-Чужовська, родичка Наталії Чужовської.
Ще одній компанії Гольдіч-Чужовської ТОВ «Електроніка» у 2023 році дозволили викупити поза конкурсом приміщення площею 287,6 квадратів на Адміральському проспекті, 35а.
Як повідомляє адвокат Євген Воробйов, продаж комунального майна поза аукціоном може бути формально законним, однак у випадку системного використання такого механізму, особливо щодо цінної нерухомості в центрі міста, він створює високі корупційні ризики та ризики недоотримання коштів громадою.
Якщо буде доведено штучність поліпшень, заниження оцінки або зв’язок покупців із посадовцями, відповідні рішення можуть бути оскаржені, а дії посадових осіб — стати предметом кримінального розслідування.
Таким чином, навіть під час повномасштабної війни одеська влада продовжувала погоджувати відчуження нерухомості комунальної форми власності поза конкурсом. Що є ризиком недоотримання коштів у бюджет громади. А це – менша підтримка ветеранів і чутливих верств населення, менше грошей на забезпечення війська й відповідно обороноздатності регіону, менше можливостей для розвитку міста. Причому отримувачі цих об’єктів нерідко мають тісні зв’язки з представниками одеської влади. Виходить, всім – конкурс, але обраним – пільгові умови.
Читайте також: В селі на Одещині чиновниці «приносять» підряди колишнім роботодавцям
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.»
