В Одесі планували реалізувати досить масштабний проєкт з ремонту та реставрації Валіховського корпусу літери «М», який є частиною комунальної установи «Міська клінічна інфекційна лікарня». Це велика будівля, розташована за адресою вул. Пастера, 5/7, яка досі перебуває в занедбаному стані.
Тендер з очікуваною вартістю 148 635 100 гривень відбувся ще у 2024 році. І на інформаційний запит в міській раді відповіли, що роботи підрядник веде.
Та насправді протягом двох років тривали не роботи, а суди. Справа в тому, що ще з осені 2024 року Держаудитслужба домагалася розірвання договору з підрядником, якого вподобали одеські чиновники, через порушення. Цьогоріч Держаудитслужба виграла суд остаточно, в касаційній інстанції підряднику відмовили в відкритті провадження. І тепер замовник робіт, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, через суд намагається все-таки розірвати договір з цим підрядником. З огляду на попередню дворічну судову тяганину, цей процес також може затягнутися.
«Антикорупційний вимір» розібрався, що передбачав проєкт, за чиї гроші він мав реалізовуватися, хто мав виконати роботи і чому цього досі не сталося.
Sweet dreams на порталі DREAM
Інформація про проєкт опублікована на порталі DREAM. На сторінці проєкту зазначається, що його розпочато у 2024 році в рамках реалізації ПВУ. Будівля Валіховського корпусу (будівля літери «М»), є пам’яткою архітектури місцевого значення. Даним проєктом заплановано проведення комплексу ремонтно-реставраційних внутрішніх робіт з підсиленням порушених конструктивних елементів будівлі, частковим переплануванням приміщень та заміною медичного та технологічного обладнання.
Зауважимо, що даний проєкт ремонту та реставрації є Публічним інвестиційним проєктом. Це офіційний термін нової системи управління публічними інвестиціями в Україні — реформи PIM (Public Investment Management), яку з 2025 року впроваджують Мінрозвитку, Мінекономіки та Мінфін.
Якщо просто, то це ПІП являє собою формалізовану «картку» інвестиційного об’єкта, яку громада чи регіон готує за єдиною методологією, вносить у цифрову систему DREAM і яка потім проходить оцінку, щоб потрапити до Єдиного проєктного портфеля (ЄПП) та отримати доступ до бюджетного фінансування.
Важлива ознака ПІП полягає в тому, що він обов’язково має спиратися на стратегію розвитку громади. І кожен ПІП на етапі підготовки проходить « стратегічне обґрунтування», де ініціатор має довести:
- відповідність проєкту напряму публічного інвестування;
- зв’язок з цільовими показниками стратегії розвитку громади/регіону;
- визначення бенефіціарів і вигод для мешканців.
Проєкт з ремонту та реставрації Валіховського корпусу літери «М», який є частиною комунальної установи «Міська клінічна інфекційна лікарня» цілком відповідає стратегії розвитку Одеси, як в аспекті зміцнення людського потенціалу, так і в аспекті забезпечення доступності послуг та підвищення стійкості громади.
Основною метою проєкту є модернізація для відповідності сучасним стандартам. В описі мети та способу її досягнення вказано, що мова про
забезпечення комфортних та якісних умов перебування пацієнтів та персоналу у лікарняному закладі.
Посадовці вбачали проблему в тому, що на час проведення ремонтних робіт будівля не експлуатується, що створює додаткове навантаження на інші лікувальні корпуси інфекційної лікарні. Проведення ремонтно-реставраційних робіт мало б забезпечити збереження будівлі-пам’ятки у належному естетичному і технічному стані, сприяти покращенню умов перебування пацієнтів та персоналу у лікарняному закладі. Цього досі так і не сталося.
Досить цікаво обгрунтований на порталі соціально-економічний контекст. Вказано, що персонал лікарні — 230 осіб, а кількість осіб, які отримуватимуть послуги 2500. В результаті реалізації проєкту кількість ліжко-місць мала зрости з 65 до 73 (приріст +8). Водночас вказано, що кількість ВПО в зоні впливу проєкту становить 133 714 осіб. Саме зростання числа ВПО і пацієнтів названо як обґрунтування попиту.
Вказаний прогнозований річний попит: 11 228 осіб протягом першого року та 12 100 осіб протягом другого року. Але яка в цьому логіка? Яка реальна користь 133 714 людям, яких чиновники з незрозумілих причин «приплели» до соціально-економічного контексту, якщо ліміт осіб, які отримуватимуть послуги, як не крути, лише 2500? Для чого ці цифри вказані в проєкті — редакція спробує зʼясувати, адже поки що це не очевидно.
Що по фінансуванню?
Згідно з відповіддю на інформаційний запит, ситуація з фінансуванням наразі така. Проєкт фінансується з трьох джерел одночасно:
- Європейський інвестиційний банк (Програма з відновлення України) — за Фінансовою угодою від 09.12.2020 (FI №91/906, Serapis №2019-0903), ратифікованою Законом №1645-IX від 14.07.2021, та Угодою про передачу коштів позики від 15.12.2023 №13110-05/242
- Субвенція з Державного бюджету
- Співфінансування з Бюджету розвитку Одеської територіальної громади
Загальна вартість проєкту, за підрахунками авторів проєкту, становить 148 634 500,00 грн (у т.ч. ПДВ — 24 772 416,67 грн).
Фактично профінансовано станом на 01.01.2026: 12 356 656,81 грн, з них 10 297 214,01 грн — коштом субвенції (у попередні роки — на розробку проєктно-кошторисної документації та на підрядні роботи).
У 2026 році виділено додатково: 7 132 200,00 грн (субвенція з Державного бюджету + субвенція з Бюджету розвитку) — на виконання будівельних робіт.
Виділення додаткових коштів, схоже, відбувається попри намагання розірвати з підрядником договір.
Порушення
Так, а в чому ж власне проблема з договором? Держаудитслужба вимагала його розірвати, бо знайшла кілька порушень. Перше порушення — суто формальне. Замовник не оприлюднив на власному сайті обґрунтування технічних характеристик, розміру бюджетного призначення й очікуваної вартості закупівлі — це вимагає постанова КМУ №710. УКБ Одеської міськради у відповідь на запит аудиторів заявило, що ця вимога має лише «рекомендаційний характер». Аудитори з цим не погодились і визнали це порушенням.
Друге порушення набагато серйозніше. Йдеться про технічний трюк у кошторисному розрахунку переможця. Ось що сталося:
- Обраний чиновниками підрядник у своїй тендерній пропозиції вказав, що використовуватиме важку будівельну техніку (крани, навантажувачі, компресори, зварювальні апарати) — але ця техніка не належить самому Консорціуму, а орендується через ланцюжок субпідрядників (ТОВ «СК Автострой» орендує в ТОВ «БК Ескадор»), причому орендується разом з водіями й операторами.
- За правилами (Настанова Мінрозвитку громад №281), коли техніку орендують разом з персоналом, який нею керує, то зарплату цього персоналу не можна враховувати повторно при розрахунку «загальновиробничих витрат, адміністративних витрат і прибутку» по всьому об’єкту — бо ці люди вже оплачені в самій вартості оренди.
- Аудитори встановили, що Консорціум «Авіс» все одно врахував трудовитрати цих орендованих операторів техніки при розрахунку своїх накладних витрат — тобто фактично задвоїв облік цих витрат у кошторисі.
Через це кошторис компанії не відповідав технічним вимогам тендерної документації, і, за законом (Постанова КМУ №1178), замовник повинен був відхилити цю пропозицію. Але УКБ Одеської міськради цього не зробило — уклало договір попри порушення.
Переплати
Журналісти видання «Наші гроші» знайшли в кошторисі чималі переплати. Ось що знайшли колеги:
- Керамічну плитку для стін планували придбати по 1 656 грн/кв. м. Однак нинішній замовник для ремонту хірургічного павільйону міської лікарні №1 замовляв керамічну плитку для стін по 1 174 грн/кв. м, що на 29% дешевше.
- Дерев’яні двері «Євробрус» замовили по 55 800 грн/кв. м. А для ремонту хірургічного павільйону міської лікарні №1 їх замовили по 30 320 грн/кв. м, що на 84% дешевше.
- Мінераловатні плити «Техноакустик» замовили по 5 460 грн/куб.м без зазначення товщини. В одеському «Епіцентрі» звуко поглинаючий базальтовий утеплювач «Техноакустик» товщиною 100 мм продають по 3 000 грн/куб.м, що на 45% дешевше.
- Клеючу суміш для керамічної плитки Ceresit CМ 11 врахували по 24 грн/кг, а в «Епіцентрі» вона коштує 12грн/кг, що вдвічі дешевше.
- Дерев’яні вікна «Євробрус» врахували по 54 600 грн/кв. м без зазначення виду деревини та товщини профільної системи. Магазин «Вікнодім» в Одесі на той час пропонував дерев’яні вікна з тришарового клеєного брусу радіального розпилу, профілю перерізом 78х83 мм, двокамерним склопакетом з енергозберігаючим склом по 42 264 грн/кв. м, що на 23% дешевше.
- Гіпсокартон «Knauf Fireboard» замовили по 336 грн/кв. м, а в «Епіцентрі» вогнетривкий гіпсокартон «Knauf» товщиною 12,5 мм продається по 169 грн/кв. м, що вдвічі дешевше.
- Гіпсову штукатурку «Knauf MP 75» врахували по 24 грн/кг, а «Епіцентр» пропонує її по 13 грн/кг, що майже вдвічі дешевше.
Тож за підрахунками колег, у 2024 році орієнтовна переплата по зазначених семи позиціях складала 12,51 млн грн.
Але це ще не все. Адже 8,27 млн грн відведено на матеріали з невідомими характеристиками: штукатурну суміш сануючу по 216 грн/кг, алюмінієві двері по 45 360 грн/кв. м, вітражні системи по 21 456 грн/кв. м, стінову медичну панель з каркасом з 50 мм по 924 грн/кв. м та системи з касетної металевої стелі по 840 грн/кв. м.
Редакція «Антикорупційного виміру» продовжить стежити за проєктом і коли буде оголошений новий тендер та укладений новий договір — заново перевірить ці позиції.
Що відомо про підрядника
Підрядником обрали Консорціум «Авіс». Увагу привертає вже те, що закупівлю оголосили 4 вересня 2024 року, а створений консорціум був 12 серпня того ж року. Тобто менш ніж за місяць до оголошення торгів.
За даними аналітичної системи YouControl, заснували Консорціум «АВІС» дві компанії, ТОВ «СК АВТОСТРОЙ» і ТОВ «ІНЖ-СТРОЙ». Кінцевими бенефіціарами зазначені Андрій Жинчін та Бронеслав Цуркан.
Станом на початок серпня, консорціум уклав з чиновниками лише 4 договори, один з яких зараз і намагаються розірвати через суд. Суми договорів значні. Уклавши лише 4 угоди фірма «натендерила» майже пів мільярда.
Що ми знаємо про засновників? «Антикорупційний вимір» раніше розповідав, що «СК Автострой» та «Дорбуд 777», на думку правоохоронців, змовлялись під час участі у торгах, штучно завищували ціни на роботи, аби надалі бюджетні кошти вивести у тіньовий сектор економіки у вигляді готівки. А видання «Думська» розповідало, що «СК Автострой» належить Андрію Жинчину, помічнику депутата Одеської міськради від партії «Довіряй ділам», якого пов’язують із будівельною компанією «Ростдорстрой».
А ТОВ «Інж-Строй» належить колишньому очільнику відділу ЖКГ в Овідіополі. Нею володіє і керує одесит Броніслав Цуркан. Раніше він очолював відділ ЖКГ Овідіопольської райадміністрації, що на Одещині. Із 2020 року фірма стала переможницею в закупівлях на суму понад 890 мільйонів гривень, переважно замовником було Управління капітального будівництва Одеської міської ради.
Якби Управління капітального будівництва одразу дослухалося до вимог Держаудитслужби та розірвало договір, на проведення повторних торгів витратили б лише кілька місяців. Наразі втрачено майже два роки. За цей час, ймовірно, змінилися ціни на більшість матеріалів, тож вартість проєкту може зрости.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Підзвітна відбудова житла та закладів охорони здоров’я: моніторинг публічних інвестицій «Вікном Відновлення»», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Вікно Відновлення»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
