На Кіровоградщині 17 прокурорів мають довідки про інвалідність. Більшість із них відправили на повторне підтвердження цього статусу після скандалу з викриттям очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи. Її запідозрили у незаконному збагаченні. А під час перевірки рішень її відомства щодо встановлення інвалідностей, стало відомо, що кілька десятків прокурорів Хмельниччини мають ту чи іншу групу. Відтак прокурори по всій країні пішли на перевірки.
«Антикорупційний вимір» перевірив, чим завершилися ці перевірки та дисциплінарні провадження щодо прокурорів з Кіровоградщини.
Інвалідність переглянули. Відповідальність — майже ні
Редакція проаналізувала дисциплінарні провадження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо 17 прокурорів. Скарги щодо колег подав Ян Стрелюк, тодішній прокурор Кіровоградської області. Усі вони однотипні. Стрелюк писав, що прокурори, не маючи проблем із працездатністю, фіктивно оформили інвалідності для пенсійних виплат та інших пільг. Однак будь-яких доказів у скаргах не наведено. Лише «наявність обґрунтованої підозри».
Шістнадцять проваджень КДКП закрила. Лише одне завершилося дисциплінарним стягненням. Повторне медичне оцінювання провели щонайменше щодо 12 прокурорів. Проте в рішеннях КДКП зафіксували лише десять чітких підсумкових медичних висновків.
Із цих десяти випадків у трьох інвалідність підтвердили без змін, у трьох групу знизили, ще у трьох — скасували. В одному випадку експерти спочатку визнали необґрунтованим продовження III групи за попередній період, але після нового очного огляду встановили ту саму групу безстроково.
Коли групи немає, а проступку — теж
Євген Бачурін, прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Кіровоградської обласної прокуратури, оформив II групу інвалідності безстроково у 2021 році. В органах прокуратури він працює з 2006 року. Пенсію Бачурін отримував на підставі інвалідності. Довідку йому видала Черкаська МСЕК.
Масштабний перегляд висновків МСЕК виконували фахівці Інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, що базується у Дніпрі. Перевіряли документи на підставі яких прокурорам призначали інвалідності, або ж запрошували на повторний медогляд.
У випадку Бачуріна експертна команда вивчила його медичну документацію і дійшла висновку, що порушення стану здоров’я не відповідали критеріям жодної групи інвалідності. Підстав визнавати прокурора людиною з інвалідністю не було.
Крім того, у матеріалах Кваліфкомісії йдеться, що раніше Бачуріна визнавали обмежено придатним до військової служби. Однак після повторної ВЛК у січні 2025 року його визнали придатним. Із жовтня 2022 року він заброньований за прокуратурою. Попри наявність інвалідності він не просив про спеціальні умови праці та не подавав індивідуальної програми реабілітації за місцем роботи.
Подібна ситуація — у Вікторії Любченко, начальниці Новомиргородського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області. У прокуратурі вона працює з 2006 року.
У серпні 2020 року Черкаська МСЕК встановила їй II групу безстроково. Після стаціонарного обстеження в червні 2025 року експертна команда скасувала інвалідність повністю. До того прокурорка майже п’ять років отримувала пенсію як людина з інвалідністю.
Лесі Сніцар, прокурорці з міжнародно-правового співробітництва Кіровоградської обласної прокуратури, після повторного стаціонарного обстеження також повністю скасували III групу. Інвалідність їй встановили ще у 2018 році, а у прокуратурі вона працює загалом із 2006 року.
За поясненням прокурорки, її здоров’я значно погіршилося після загибелі чоловіка в боях за Лисичанськ. Водночас вона отримувала пенсію у зв’язку з втратою годувальника, а не за інвалідністю. Рішення медиків прокурорка оскаржила в суді.
Усі три дисциплінарні провадження КДКП закрила. Комісія розмежувала медичну обґрунтованість інвалідності й особисту відповідальність прокурора. Мовляв, скасування групи не доводило, що прокурори якось впливали на медиків, подавали неправдиві документи або використовували службове становище. Прокурор області, який власне подавав на колег ці скарги, необхідних доказів не надав, а Комісія їх не встановила.
Коли II група стала III
У трьох випадках повторна перевірка не скасувала інвалідність, але знизила її з II до III групи.
Віталію Леусу, прокурору Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, II безстрокову групу змінили на III строком на два роки. Інвалідність йому встановили ще до початку роботи в органах прокуратури — у зв’язку зі службою в поліції. А у прокуратуру він влаштувався у 2019 році.
Пенсію він отримував за законодавством про пенсійне забезпечення звільнених із військової служби. Дисциплінарне провадження щодо нього КДКП закрила, оскільки на момент оформлення інвалідності він не був прокурором, відповідно не міг використати свою посаду для впливу на медиків.
Ісі Танривердієву, заступнику керівника Кіровоградської обласної прокуратури, II безстрокову групу змінили на III строком на один рік. У прокуратурі він працює з 2011 року.
Упродовж 2022–2024 років він отримав 752 956 гривень пенсійних виплат за інвалідністю. Він пояснював під час розгляду скарги, що має проблеми ще із 2013 року і тривалий час лікувався. Будь-який вплив на представників МСЕК він заперечив та додав, що ніколи не мав кримінального провадження щодо медиків. Відтак КДКП не встановила дисциплінарного проступку. Мовляв, немає доказів, що під час первинного встановлення інвалідності були якісь зловживання чи порушення.
Також у матеріалах комісії йдеться, що у 2020 році ВЛК визнала його обмежено придатним до військової служби. Однак після повторного огляду у 2025 році ВЛК вказала на повну придатність до служби.
Роману Вітряку, який на дату рішення працював прокурором Долинського відділу Знам’янської окружної прокуратури Кіровоградської області, II безстрокову групу визнали необґрунтованою. Натомість йому встановили III групу строком на два роки. У прокуратурі він працює з 2001 року.
Із вересня 2022 року прокурор отримував пенсію по інвалідності. Раніше він також судився з Пенсійним фондом, вимагаючи виплачувати цю пенсію без обмеження максимального розміру, але суди йому відмовили. Попри зміну групи, дисциплінарне провадження КДКП закрила.
Водночас у матеріалах комісії вказано, що прокурор не подавав за місцем роботи клопотань про коригування робочого графіку, спеціальне облаштування робочого місця чи даних про медичну реабілітацію. Втім, неодноразово бував на лікарняних. Також він виключений з військового обліку.
Черкаський «батальйон»
Окремий масив у цих рішеннях — прокурори, які оформлювали інвалідність у Черкасах. Із 17 перевірених прокурорів дев’ятеро отримали через черкаські МСЕК саме II групу. В усіх дев’ятьох випадках — безстроково.
До слова, окрім Хмельниччини також на Черкащині виявили один з найвищих показників з оформлення прокурорських інвалідностей.
Через різні черкаські комісії пройшли:
- МСЕК №1 — Іса Танривердієв, заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури, та Євген Бачурін, прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ Кіровоградської обласної прокуратури;
- МСЕК №2 — Володимир Лещенко, прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури; Віталій Леус, прокурор Кропивницької окружної прокуратури; Андрій Коваль, начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих теруправління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури; Тетяна Гребенюк, начальниця відділу організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді Кіровоградської обласної прокуратури;
- МСЕК №4 — Вікторія Любченко, начальниця Новомиргородського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури, та Олександр Байдак, начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури;
- номер комісії, яка встановила групу Олександру Невмитому, прокурору Спеціалізованої екологічної прокуратури на правах відділу Кіровоградської обласної прокуратури, в матеріалах приховано.
На момент розгляду КДКП чіткий результат повторного медичного оцінювання був у п’ятьох із цих дев’ятьох прокурорів. Повністю підтвердили лише одне первинне рішення. У двох випадках групу знизили, ще у двох інвалідність скасували.
Цікавий календарний збіг стосується прокурорів Іси Танривердієва з обласної прокуратури, та Євгена Бачуріна по нагляду за БЕБ. Обом II групу інвалідності безстроково встановили в один день — 23 грудня 2021 року. Обидва рішення ухвалила одна й та сама Черкаська обласна МСЕК №1. І як вже йшлося раніше, після повторного оцінювання обидва рішення змінили.
Ця вибірка невелика й сама собою не доводить зловживання. Але співвідношення показове: чотири з п’яти перевірених по суті рішень про II безстрокову групу не встояли в первинному вигляді. Щоб з’ясувати причини, потрібно було ретельно дослідити первинні висновки кожної МСЕК. Однак у рішеннях КДКП немає відомостей, що Комісія дослідила весь цей ланцюг.
Черкаси без проживання
Додаткові питання викликає не лише статистика рішень черкаських МСЕК, а й те, як окремі прокурори опинилися саме там.
Олександр Невмитий, прокурор Спецекологічної прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури, отримав II групу безстроково в Черкасах у листопаді 2019 року, хоча фактично там не жив.
Володимир Лещенко з обласної прокуратури перед проходженням МСЕК тимчасово зареєструвався в Черкасах. За його поясненням, кімнату він знайшов через оголошення в інтернеті. Реально за цією адресою прокурор не мешкав. Реєстрація діяла лише кілька місяців у період оформлення інвалідності.
Андрій Коваль, начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури, пояснював вибір Черкас тим, що хотів пройти МСЕК поза місцем проживання та лікування. Нібито щоб уникнути підозр у впливі на місцевих лікарів.
Ці обставини не стали для КДКП достатнім доказом проступку і не вплинули на рішення. Самого факту тимчасової реєстрації виявилося недостатньо.
Єдиний покараний
Володимир Лещенко, прокурор відділу нагляду за додержанням законів Кіровоградської обласної прокуратури, став єдиним із 17 прокурорів, до якого КДКП застосувала дисциплінарне стягнення. Комісія на рік заборонила йому переведення до органу прокуратури вищого рівня та призначення на вищу посаду.
Проте КДКП не встановила, що прокурор незаконно отримав інвалідність. Його покарали за те, що він, розуміючи мету повторної перевірки та наслідки відмови, не прибув на обстеження і не сприяв усуненню суспільних сумнівів. Як пояснював прокурор, у день, коли його викликали на обстеження, він брав участь у кримінальному провадженні, а в інший — був у відпустці. Через неявку II групу скасували. Однак прокурор звернувся до суду. Він також пояснив, що пройшов ВЛК і вона підтвердила обмежену придатність.
Лещенка, як і інших прокурорів допитували як свідка в рамках кримінальної справи про ймовірне зловживання з інвалідностями. За інформацією з рішення Кваліфкомісії, на цьому допиті він відмовився проходити поліграф. Як пояснив — через упередженість правоохоронців.
Отже, прокурора покарали за відмову співпрацювати з перевіркою, а не за доведене незаконне оформлення інвалідності.
Інвалідність підтвердили
Не всі повторні оцінювання завершилися зниженням або скасуванням груп. Богдану Іщенку, прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури, II групу підтвердили безстроково. У прокуратуру він прийшов у 2010 році, однак інвалідність оформив ще до працевлаштування й надалі підтверджував групу. За матеріалами з рішення Кваліфкомісії, у травні 2025 року Іщенко попросив скасувати бронювання у прокуратурі від мобілізації у зв’язку з можливістю отримати відстрочку на підставі інвалідності.
Оксані Санжаковій, прокурорці Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, також підтвердили II групу через захворювання органів зору. У прокуратурі вона працює з 2002 року. На перевірочне обстеження вона звернулася самостійно.
Тетяні Гребенюк, начальниці відділу організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді Кіровоградської обласної прокуратури, залишили II групу безстроково. Вона прийшла у прокуратуру ще 2002 року.
Саме щодо цих трьох прокурорів матеріали дають найменше підстав ставити під сумнів актуальний стан здоров’я: вони пройшли нові огляди, а експертні команди залишили попередні групи.
У випадку Миколи Вдовіченка, прокурора відділу процесуального керівництва при розслідуванні територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Кіровоградської обласної прокуратури, експерти дніпровського інституту не погодилися з обґрунтованістю попереднього продовження III групи. Проте після особистого огляду знову встановили йому III групу — цього разу безстроково.
У прокуратурі він працює з 2004 року. Із грудня 2023 року він отримує прокурорську пенсію за вислугу років. КДКП не встановила, що оформлення групи дало йому додаткові пенсійні виплати або інші матеріальні переваги та закрила дисциплінарне провадження щодо нього.
Світлана Радкевич, прокурорка відділу представництва інтересів держави в суді Кіровоградської обласної прокуратури вперше інвалідність ІІІ групи оформила у 2025 році у медзакладі Кропивницького строком на один рік. Її не включали до переліку прокурорів, яких викликали на повторний медогляд. КДКП закрила провадження, адже не отримала доказів про зловживання.
П’ять справ без остаточної відповіді
У п’яти провадженнях у матеріалах КДКП не вказали остаточного медичного висновку. Олександр Байдак, начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури, та Олег Іваніщев, прокурор Вільшанського відділу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, пройшли стаціонарні обстеження. Проте їхні остаточні результати до матеріалів Комісії не потрапили.
Водночас у справі Олександра Байдака вказано, що раніше він мав обмежену придатність до військової служби, однак під час нової ВЛК його визнали повністю придатним. Він заброньований у прокуратурі.
Що ж до Олега Іваніщева, то інвалідність він отримав у період, коли не працював у прокуратурі. Із листопада 2010 року йому виплачують пенсію за вислугу років, тож за інвалідністю він не оформлював.
Фінальних повторних висновків також не було щодо Олександра Невмитого, прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури на правах відділу Кіровоградської обласної прокуратури; Віри Черноштан, прокурорки відділу процесуального керівництва при розслідуванні територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Кіровоградської обласної прокуратури; та Андрія Коваля, начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури.
Попри відсутність остаточної відповіді на медичне питання, усі п’ять дисциплінарних проваджень КДКП закрила, адже не мала доказів порушень при первинному оформленні інвалідності. Також вони не ухилялися від повторного огляду, тож претензій немає.
Оскарження у судах
Після повторних медичних перевірок прокурори пішли до судів. Вони вимагали скасувати рішення, якими їм знизили або повністю скасували групи інвалідності.
Редакція знайшла щонайменше сім таких справ. Станом на 23 серпня 2026 року у п’яти з них суди першої інстанції вже ухвалили рішення. Чотири — на користь прокурорів. Повністю відмовили лише Лесі Сніцар. Ще дві справи тривають.
Ця статистика не означає, що суди підтвердили діагнози прокурорів. Переважно вони не оцінювали медичну обґрунтованість старих груп. Суди перевіряли, чи дотрималися експертні команди Інституту МОЗ процедури. І часто доходили висновку, що ні.
Чотири скасування й одна відмова
У справах Володимира Лещенка, Романа Вітряка, Олега Іваніщева та Віталія Леуса суди скасували рішення медиків про зміну чи скасування групи інвалідності. Причина була схожою: Інститут не довів, що належно провів оцінювання.
Так, у справі Лещенка експертна команда скасувала II групу на основі медичних документів, які були у його справі, адже на обстеження прокурор не прибув. Суд зазначив, що за законодавством Інститут мав належно викликати на огляд: написати на електронку чи за його адресою. Однак, як ідеться в матеріалах, в Інституті не надали доказів, що інформували Лещенка. До того ж, у своєму рішенні медики вказали, що посадовець зареєстрований у Черкасах, хоча він має іншу адресу. На підставі неналежного сповіщення та заочного перегляду інвалідності, суд задовольнив позов Лещенка.
Парадоксальна ситуація. Оскільки, як ми знаємо з рішення Кваліфікаційної комісії, прокурора попереджали про необхідність з’явитися на огляд. А за неявку навіть притягнули до дисциплінарної відповідальності. Крім того, у матеріалах КДКП йшлося, що прокурор реєструвався у Черкасах саме для проходження МСЕК, однак там не жив. Водночас саме його стара черкаська прописка стала доказом неналежного повідомлення про повторний медогляд.
Подібні порушення суд побачив у справах Вітряка та Іваніщева. Справи обох розглядав суддя Науменко.
У рішенні щодо Вітряка експерти послалися на додаткові дослідження. Але самих результатів у судовій справі не було. Інститут також не довів, що повідомив прокурора про оцінювання та забезпечив його участь. Тому 6 травня 2026 року суд скасував рішення про зниження групи.
У справі Іваніщева Інститут уже пояснив медичну позицію. На думку експертів, наслідки перенесеного інсульту спричиняли лише помірні обмеження, які відповідали III групі.
Однак суд перевіряв не діагноз, а законність процедури. Інститут не надав доказів належного повідомлення Іваніщева, проведення всіх потрібних досліджень та можливості надати пояснення. Тому 30 червня 2026 року суд скасував і це рішення.
Найдетальніше недоліки оцінювання суд описав у справі Леуса. Прокурор провів кілька днів у стаціонарі, але йому зробили лише загальні аналізи та електрокардіограму. Суд не знайшов профільних досліджень хребта, нервової та опорно-рухової систем, які мали значення для встановлення групи.
Остаточне засідання експертної команди провели без Леуса. Інститут не довів, що повідомив його про розгляд. Експерти також не порівняли стан прокурора у 2019 та 2025 роках і не пояснили, чому безстрокову II групу замінили на тимчасову III.
Через це 3 серпня 2026 року суд скасував рішення експертної команди. Попереднє рішення МСЕК залишається підставою для пільг і соціальних гарантій.
Отже, у чотирьох справах суди не встановлювали, чи законно прокурорам визначали групи інвалідності. Вони дійшли іншого висновку: Інститут не довів законність їх скасування або зниження.
На цьому тлі вирізняється справа Лесі Сніцар. Вона стала єдиною серед п’яти прокурорів, якій суд першої інстанції повністю відмовив у позові.
Сніцар заявляла, що перевірка документів не могла замінити повного повторного оцінювання. На її думку, експерти мали провести новий огляд, повідомити її про засідання та надати можливість брати участь у процедурі.
Інститут розмежував перевірку старого рішення МСЕК і повторне оцінювання. За цією логікою, експертна команда спочатку вивчає документи. Якщо їх достатньо, вона може одразу ухвалити рішення. Нове обстеження проводять лише тоді, коли команда вважає його необхідним.
Суд погодився з таким тлумаченням. Він вирішив, що призначати повторне оцінювання — право, а не обов’язок експертної команди. Тому відсутність окремого виклику Сніцар на таке оцінювання не була порушенням.
На відміну від інших справ, суд також побачив достатнє медичне пояснення рішення. Експерти вказали, що документи підтверджували лише легкі порушення функцій травної системи. Сама прокурорка нібито не назвала конкретних діагнозів чи медичних висновків, які команда не врахувала.
Суд послався і на постанову Верховного Суду у якій зазначається, що за певних обставин старе рішення МСЕК можна скасувати після аналізу документів, без обов’язкового очного огляду. Тому 5 червня 2026 року Сніцар відмовили у задоволенні позову. Вона подала апеляцію.
Різниця між рішеннями полягає не лише у тлумаченні процедури, а й у доказах. У справах Лещенка, Вітряка, Іваніщева та Леуса Інститут не підтвердив належного повідомлення, повноти обстежень або логіки зміни групи. У справі Сніцар суд визнав, що наданих документів достатньо, а повторне оцінювання — необов’язкове.
У підсумку одна й та сама перевірка старих рішень МСЕК дала протилежні судові результати. Чотири рішення експертних команд не витримали перевірки через процедурні та доказові прогалини. У справі Сніцар суд цих прогалин не побачив.
Також позов про скасування висновків Інституту МОЗ подав прокурор Вдовіченко. У січні 2025 року експертна комісія скасувала йому ІІІ групу інвалідності, однак після повторного обстеження — поновила безстроково. За даними з судової ухвали, Вдовіченко оскаржує саме перший висновок Інституту. Наразі рішення у справі немає. Прокурор Євген Бачурін оскаржує скасування інвалідності. Рішення суду ще немає.
Висновки
Перевірка прокурорських інвалідностей дала три різні результати. Медики частину груп знизили або скасували. КДКП закрила 16 із 17 дисциплінарних справ, бо не знайшла доказів особистого впливу прокурорів на рішення МСЕК. А суди першої інстанції у чотирьох із п’яти розглянутих справ стали на бік прокурорів — переважно через порушення процедури, а не тому, що підтвердили обґрунтованість старих груп. Єдиною, кому повністю відмовили, стала Леся Сніцар, вдова загиблого у 2014 році полковника Павла Сніцара.
Головне питання залишилося без відповіді: як виникла така кількість безстрокових груп, особливо в рішеннях черкаських МСЕК, і чому частина з них не витримала повторного оцінювання. КДКП не встановила персональної відповідальності, а більшість судів не перевіряла медичну обґрунтованість інвалідності. У підсумку прокурори здебільшого виграли процесуально, але походження сумнівних рішень МСЕК так і не дослідили.
Анастасія Зубова, для «Антикорупційного виміру»
