В Одесі за 51 мільйон поремонтують гуртожиток: Що відомо про проєкт? 

Фото: Фото: «Антикорупційний вимір» 

Приміщення гуртожитку, що розташовані в Одесі по вулиці Краснова, 8, є комунальною власністю та передані Департаменту праці та соціальної політики ОМР на баланс та в управління. Департамент отримав приміщення для створення центру тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. 

Будівля потребує комплексу ремонтно-відновлювальних робіт з пристосуванням для проживання ВПО, також треба виконати термомодернізацією та створити умови доступності для маломобільних груп населення. Тож чиновники замовили капремонт гуртожитку за понад 51 мільйон гривень. 

У березні поточного року провели закупівлю у форматі відкритих торгів з особливостями і вже наприкінці квітня уклали договір з підрядником. Оскільки охочих виконати роботу було небагато і документи на торги подала лише одна фірма, з нею і уклали угоду. 

За календарним графіком робіт зараз вже мали б розпочатися багато напрямків робіт, зокрема і фасадні. Якщо демонтажні роботи, загальнобудівельні роботи, ремонт систем опалення і вентиляції, водопостачання та каналізації, які мали стартувати весною і на початку літа, можуть проводитися всередині будівлі і бути не помітними ззовні, то фасадні роботи не помітити важко, вирішили в редакції. І відвідали будівлю на Краснова,8. Та станом на кінець літа журналісти «Антикорупційного виміру» жодних робіт, які проводилися б ззовні, не помітили.  

За інформацією з порталу Dream, будівля гуртожитку перебуває у задовільному технічному стані, але потребує комплексу ремонтних робіт з оздоблення внутрішніх приміщень, заміни внутрішніх комунікацій та обладнання, пристосування для потреб маломобільних груп населення та термомодернізації. Після ремонту в гуртожитку зможуть проживати 87 ВПО. Тим часом кількість ВПО у географічній зоні впливу проєкту становить понад 132 тисячі осіб. 

Капремонт гуртожитку є Публічним інвестиційним проєктом. За визначенням з методичного посібника Мінрозвитку:

«Публічний інвестиційний проєкт (ПІП) – комплекс заходів на основі стратегічних документів, спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, регіонів з використанням публічних інвестицій».

Системи управління публічними інвестиціями в Україні впроваджується в межах реформи PIM (Public Investment Management), яку з 2025 року впроваджують Мінрозвитку, Мінекономіки та Мінфін.

Що таке PIM і чому це важливо знати

Держава змінює правила, за якими розподіляють бюджетні гроші на будівництво, ремонти та інші великі проєкти — школи, лікарні, дороги, укриття, водогони. Впроваджується нова система називається, що називається PIM.

Справа в тому, що раніше в Україні існувало понад 15 різних процедур, за якими місцева влада могла «заводити» проєкт на фінансування. І це створювало плутанину та давало простір для маніпуляцій. Тепер вводять єдиний порядок для всіх: від сільради до Кабміну. Принаймні, так задумано. 

За результатами реформи, кожен такий проєкт — офіційно він називається ПІП, публічний інвестиційний проєкт — має пройти чіткий шлях:

  1. Довести, що він відповідає стратегії розвитку громади чи області (не можна просто «хотіти» щось збудувати, треба обґрунтувати навіщо).
  2. Пройти оцінку економічної доцільності, порахувати бюджет і ризики.
  3. Отримати підтвердження від профільних чиновників, що все обґрунтовано.
  4. Потрапити в спеціальний список, Єдиний проєктний портфель і лише тоді отримати бюджетне фінансування.

Проєкти вартістю понад 50 млн грн проходять посилену перевірку (повне техніко-економічне обґрунтування). Тож під таку перевірку підпадає і проєкт капремонту гуртожитку. 

Оскільки Капремонт гуртожитку на Краснова, 8 — ПІП,  максимально детальна інформація щодо нього має міститися в державній системі DREAM. Кожен охочий може побачити на DREAM, хто ініціював проєкт, скільки він коштує, на якому етапі перебуває, чи вчасно подають звіти про хід робіт.

Що по закупівлі? 

До укладеного 24 квітня договору замовник з підрядником вже 4 рази вносили зміни. 

Скриншот Прозорро 

Виходячи з того, які матеріали згадуються у кошторисі, можна розповісти про деякі напрямки робіт:

  • Будуть встановлювати вікна та двері — металопластикові віконні блоки (195,77 м²), металопластикові дверні блоки (133 м²), металеві двері (43 шт.) — тобто передбачена масштабна заміна віконних і дверних заповнень.
  • Будуть лагодити покрівлю. Покрівля — бітуми покрівельні, руберойд (верхній і нижній шари), мембрана, парапетний фартух, водостічна труба. Заплановані роботи по покрівлі/гідроізоляції даху.
  • Щодо підлоги та облицювання — передбачена керамічна плитка (у тому числі морозостійка), лінолеум комерційний (~700 м²), гіпсокартон.
  • Фасад/опоряджувальні роботи, включають шпаклювання та фарбування, буде закуповуватися фасадна фарба, акрилова фарба Ceresit, ґрунтовка, шпаклівка.
  • Що стосується електрики та слаботочних систем — купуватимуть акумуляторні батареї, блок безперебійного живлення, блок аварійного живлення для світлодіодних систем, адресний інтеграційний модуль (AM-CONVERTER).
  • Блискавкозахист — облаштують блискавкоприймач з бетонною основою.
  • Кондиціонування — передбачені кронштейни для кондиціонерів (34 шт.).

Судячи з тексту опублікованих додаткових угод, жодна з них не зачіпає календарний графік чи строки/дату початку робіт. Зміни стосуються виключно перегляду договірної ціни. Тож чому журналісти не помітили фасадних робіт чи слідів початку будь яких інших робіт, редакція ще має зʼясувати. 

А от зміни договірної ціни цікаві. 

Як змінювалася ціна 

Найпомітніша зміна — стаття «кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами», яка зросла з 1,28 млн грн до 6,3 млн грн. Тобто майже в 5 разів. Одночасно на приблизно таку ж суму (~1,2 млн грн) «схудли» витрати розділу II на закупівлю устаткування/меблів/інвентарю, а вартість матеріалів у розділі I впала на близько 2,9 млн грн.

Тобто гроші фактично перекидалися між статтями так, щоб підсумкова сума лишалась незмінною. Редакція звернеться з інформаційним запитом до замовника, щоб перевірити, чи є економічне обґрунтування такого різкого стрибка «інфляційної» статті саме в другій угоді, і чи не використали її, щоб замаскувати економію на устаткуванні/меблях або матеріалах.

Держаудитслужба провела моніторинг закупівлі. Зауважимо, що моніторинг ініціювали через звернення — «інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель». 

Перевіряли весь ланцюжок: річний план закупівель, тендерну документацію, тендерну пропозицію ТОВ «Кам-Екорембуд», протокол визначення переможця, сам договір №5-26/П від 24.04.2026 та додаткову угоду №1 від того ж дня.

Аудитори знайшли одне порушення. Порушено п. 84 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (постанова КМУ №668 від 01.08.2005).

Суть порушення в тому, що Додаток №3 «План фінансування робіт» до договору не визначає напрями фінансування (види витрат). Тобто не показує, скільки коштів іде на які саме види робіт. За вимогою п. 84, план фінансування має складатися по роках, а на поточний рік — помісячно, з визначенням джерел та напрямів фінансування.

Управління капітального будівництва у відповідь на запит аудиторів навело досить розгорнуту аргументацію: мовляв, зміст договору й усіх додатків у сукупності дозволяє встановити і джерело, і напрями фінансування. Крім того, договірна ціна вже деталізує витрати (пряма зарплата, матеріали, механізми, ЗВВ, ПДВ тощо). Також чиновники послались на дві постанови Третього апеляційного адмінсуду (справи №160/24559/24 та №160/24014/24), де суд визнавав, що календарний графік по суті виконує функцію плану фінансування. І на останок послались на Рекомендації Мінрегіонбуду №2 від 13.01.2009 про те, що форма додатків є примірною, а не обов’язковою.

Цікаво, що у своєму поясненні замовник сам собі суперечить — цитує «Договір № 7-26/П» і згадує зовсім інший об’єкт («Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту — сховища №57402 за адресою вул. Радісна, 2/4-Б»), хоча йдеться про Договір №5-26/П по гуртожитку на Красновій, 8. 

Це або технічна помилка в поясненні замовника (можливо, шаблон готували з іншого файлу), або ознака того, що пояснення складали недбало. 

Аудитори це пояснення не прийняли: вони наголосили, що Додаток №3 не містить видів витрат у прив’язці саме до переліку/найменування робіт, які формують кошторисну вартість. А це принципово, бо вимога про «напрями фінансування» існує саме для прозорості й контролю за цільовим використанням бюджетних коштів.

Тож Південний офіс Держаудитслужби зобов’язав замовника:

  1. привести Додаток №3 у відповідність до п. 84 Загальних умов №668 (тобто дописати напрями фінансування/види витрат);
  2. притягнути до відповідальності осіб, які допустили порушення;
  3. протягом 5 робочих днів оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію/документи про вжиті заходи. 

Раніше видання «Інтент» повідомляло, що аналітики DOZORRO переглянули кошторис і нарахували ймовірну переплату 2,8 мільйона, а це аж 11% від загальної вартості матеріалів.  

Що відомо про підрядника? 

Підрядником обране ТОВ «КАМ-ЕКОРЕМБУД». За даними аналітичної системи YouControl, це одеська компанія, створена понад 6 років тому. Її керівником є Віктор Молодцов, а власницею — Оксана Шеремета. Офіційно працює в фірмі пʼятеро осіб. 

Як розповідав раніше «Антикорупційний вимір», директор фірми Віктор Молодцов має досвід політичної діяльності на Одещині, зокрема був керівником в політичній партії «МИКОЛАЇВЦІ». Крім того, Молодцов був засновником Одеської обласної організації «Європейської партії України». Він співпрацював із народним депутатом України Геннадієм Чекітою у 8-му скликанні Верховної Ради (2014-2019) як помічник-консультант на громадських засадах. 

Оксана Шеремета власницею фірми стала лише восени 2024 року. А ексвласник фірми та колишній керівник Андрій Корякін у 2020 році, коли і засновував фірму, обіймав посаду головного спеціаліста юридичного відділу Управління обласної ради з майнових відносин. 

Нинішню власницю Оксану Шеремету Андрій Корякін вказував в своїй декларації як особу, з якою проживає разом. Андрій Корякін є засновником ГО «Білгород-Дністровська народна рада» разом з Валерієм Крижанівським, нинішнім депутатом Білгород-Дністровської міської ради.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Підзвітна відбудова житла та закладів охорони здоров’я: моніторинг публічних інвестицій «Вікном Відновлення»», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Вікно Відновлення»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».