Прокуратура рапортує, що відстояла пам’ятку в суді. Чому це ще далеко не кінець історії з Циркульним корпусом в Одесі? 

Фото: «Антикорупційний вимір» 

Два суди вже визнали протиправною бездіяльність Одеської міської ради й міської інфекційної лікарні щодо Циркульного корпусу — пам’ятки архітектури національного значення на вулиці Пастера, 5/7. Прокуратура 11 вересня повідомила про це, як про перемогу. Однак у повідомленні не сказано, що міськрада вже оскаржила рішення, а Верховний Суд 7 вересня відкрив касаційне провадження. На початку жовтня журналісти «Антикорупційного виміру» побували біля Циркульного корпусу і дізналися, як там наразі справи з порятунком памʼятки архітектури.  

Що це за будівля

Йдеться про Циркульний корпус міської лікарні, споруджений в 1804–1820 роках за проєктом Жана-Франсуа Тома де Томона. Його площа пам’ятки становить 7786,2 м². Статус пам’ятки національного значення будівля має з 1963 року. Власник — територіальна громада Одеси в особі міськради, а в оперативному управлінні корпус перебуває в КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня». 

Чого вимагала прокуратура

У лютому 2025 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах Міністерства культури подав позов до міськради та лікарні. Він просив визнати протиправною їхню бездіяльність щодо утримання пам’ятки, а також зобов’язати провести консерваційні й реставраційні роботи. Треті особи в справі — обласний департамент культури та Управління капітального будівництва міськради.

Що встановили суди

Одеський окружний адміністративний суд у рішенні від 24 березня 2026 року послався на акти обстежень. Аварійний стан будівлі фіксували ще 2006 року, 2011-го акт попереджав про загрозу втрати частини корпусу, а 19 січня 2024 року обвалилася частина дворової стіни. Акт від 18 січня 2024 року описує обвал площею близько 70–90 м², провисання даху й часткове руйнування балок.

Суд визнав, що пам’ятка перебуває «у критичному аварійному стані», а бездіяльність щороку погіршує її стан і збільшує вартість робіт. Посилання міськради на воєнний стан і брак коштів суд назвав «суб’єктивними» обставинами, які не можуть бути непереборною перешкодою для виконання обов’язків.

Суд також зафіксував, що для проєктування корпусу з 2020 року профінансували 5,53 млн грн. У бюджеті 2024 року на ці потреби заклали 750 тис. грн, але фактично профінансовано лише 49 086 грн. На 2025 рік заплановано 500 тис. грн. Крім того, суд зазначив, що укладення договорів і оплата робіт самі по собі не доводять, що роботи справді виконано.

У резолютивній частині суд зобов’язав і міськраду, і лікарню привести корпус до належного стану консерваційними та реставраційними роботами відповідно до закону й охоронного договору від 14 березня 2025 року. Строку виконання в рішенні немає. Строки визначає охоронний договір: за його умовами документацію на протиаварійні та консерваційні роботи мали підготувати за шість місяців, і суд вважав цей строк закінченим у вересні 2025-го. П’ятий апеляційний адміністративний суд 16 липня 2026 року залишив рішення без змін.

Що відповідали міськрада й лікарня

Міськрада в суді не заперечувала потреби в роботах. Її аргументи були здебільшого правовими: позов подано передчасно, бо немає погодженої науково-проєктної документації; Міністерство культури не мало права звертатися до суду, а отже, і прокурор; ця рада не замовник і не розпорядник коштів, ці функції має Управління капітального будівництва. Суд відхилив ці доводи й нагадав, що обов’язок утримання пам’ятки однаково лежить на власникові та на користувачі. Лікарня відзиву не подала, і, за словами суду, не надала витребуваних доказів виконання охоронного договору.

Раніше, у листі від лютого 2024 року, лікарня писала, що документи на охоронний договір щодо Циркульного корпусу ще 2018 року направила до Києва, а коштів на капремонт їй не виділяли.

Що з роботами

За матеріалами справи, 28 листопада 2025 року Управління капітального будівництва уклало договір №46-25/П на першочергові протиаварійні та консерваційні роботи вартістю 68,56 млн грн. 

Станом на 19 березня 2026 року, як стверджує управління, воно ще домагалося дозволу на будівельні роботи. Мінкультури, за даними суду, заперечило наявність у нього будь-яких документів по об’єкту на погодженні. 

До договору з підрядником додавався графік виконання робіт. Схоже, без дозволу на будівельні роботи він, він не був вартий паперу, на якому його друкували.  

Скриншот: Графік виконання робіт 

Під час огляду 18 березня 2026 року представники департаменту культури обласної військової адміністрації побачили на фасадах тріщини, замокання й руйнування кладки, а у внутрішньому дворі, куди їх не пустили, ведуться будівельні роботи зі зведення двоповерхової споруди без інформаційного щита. 

Договір на першочергові протиаварійні, консерваційні роботи з реставрації будівлі Циркульного корпусу уклали за результатами закупівлі у форматі відкритих торгів з особливостями.  

На торги прийшла одна компанія, яку й обрали переможцем. Це ПрАТ «Ремонтно-будівельна дільниця «Одесголовпостач», якою володіє і керує Олександр Фрідман. 

Як писав раніше «Антикорупційний вимір», компанія не раз «світилася» у кримінальних розслідуваннях правоохоронців. В одному з них, згідно з судовою ухвалою, ПрАТ «Одесголовпостач» зазначене як «підконтрольне одеським чиновникам з управління капітального будівництва міста». 

Компанія з початку повномасштабного вторгнення, коли замовникам робіт за бюджетний кошт дозволили проводити спрощені процедури закупівлі, регулярно отримує підряди. Й, як бачимо, не лише від міських замовників, а ще й обласних. 

Цікаво, що Олександр Фрідман судився із чеською компанією Bugaz invest s.r.o., яка може мати російські зв’язки. З нею він уже під час повномасштабного вторгнення уклав договір на суму 905 тисяч євро на придбання нерухомості площею більше п’яти тис. квадратних метрів. Фрідман начебто передав компанії 50 тисяч євро, а її представники перестали виходити на зв’язок. 

Крім договору на першочергові протиаварійні, консерваційні роботи з реставрації будівлі Циркульного корпусу чиновники уклали і договір на авторський нагляд за цими роботами. Наглядати за понад 200 тисяч гривень мало ТОВ «Екострой і К». Фірмою володіє і керує Тетяна Суханова. 

Як раніше розповідав «Антикорупційний вимір», ТОВ «ЕКОСТРОЙ І К» зареєстрована в листопаді 2017 року у Одесі. Єдиною власницею і одночасно директоркою цієї фірми за даними системи YouControl є Тетяна Валентинівна Суханова. Вона ж також вказана засновницею та керівницею ТОВ «Науково виробничий центр «ЕКОСТРОЙ+», зареєстрованої в липні 2015 року. Але «материнською» компанією для них є Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр «ЕКОСТРОЙ», зареєстроване ще у далекому 1993 році. В ній Тетяна Суханова є бухгалтеркою, а Світлана Суханова та Вероніка Дубіна значаться засновницями. Директором є Володимир Геннадійович Суханов, ексначальник Управління капітального будівництва Одеської міської ради. 

Фірми родини Суханових «засвітилися» в багатьох резонансних справах, навіть у справі КРАЯНу. І саме Володимир Суханов керував реставрацією «Потьомкінських сходів», коли в грудні 2016 року одесити виявили що на морозі по сходах постійно тече вода. Ймовірно вона стікала з тимчасового водопроводу. В результаті на самих сходах спочатку утворилася «промоїна», яка потім дозволила воді промочити сходи наскрізь. Додатково цьому сприяла відсутність якісної консервації обʼєкта на зиму, коли проведення робіт неможливе. 

Фірма паніні Суханової, яка здійснюватиме авторський нагляд за ремонтними роботами в Циркульному корпусі, раніше вже «перетиналася» з підрядником ПрАТ «Ремонтно-будівельна дільниця «Одесголовпостач». Ця фірма вже неодноразово працювала на обʼєктах разом з компаніями і під керівництвом Володимира Суханова. 

Чого не сказала прокуратура

У повідомленні прокуратури від 11 вересня заголовок стверджує, що прокуратура «відстояла в суді збереження пам’ятки», а в тексті сказано: «Наразі відповідачі вже вживають заходів для проведення протиаварійних і консерваційних робіт». Які це заходи, на яку суму й коли їх розпочато, у повідомленні не пояснено. 

Не згадано й того, що 17 серпня міськрада подала касаційну скаргу на обидва рішення, а 7 вересня Верховний Суд відкрив касаційне провадження. Міськрада просить скасувати рішення й відмовити в позові повністю. Вона стверджує, зокрема, що прокурор не мав права звертатися до суду та що вимога реставрувати пам’ятку без погодженої документації передчасна. Реліз прокуратури вийшов уже після відкриття касації.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня ухвалення, тобто 16 липня, тож місто зобов’язане виконувати її й зараз. Але Верховний Суд може її переглянути. 

Як повідомляє адвокат Євген Воробйов постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її ухвалення. Сам факт подання касаційної скарги не зупиняє її дії, тому рішення наразі залишається чинним і підлягає виконанню, окрім випадку, якщо Верховний Суд окремо не зупинив його виконання своєю ухвалою. 

Водночас справа вважається ще не завершеною, оскільки Верховний Суд відкрив касаційне провадження і за результатами перегляду може залишити рішення без змін, змінити його або скасувати. 

«Тому я вважаю, що твердження прокуратури про те, що вона «відстояла в суді збереження пам’ятки», без згадки про відкриття касаційного провадження створює враження остаточної перемоги у справі, хоча судовий спір фактично ще триває», — зазначив Євген Воробйов . 

Що далі

Редакція продовжить стежити за розглядом справи у Верховному Суді та за тим, чи з’являться на корпусі обіцяні роботи. 

Читайте також: За роки війни в «Єврейській» лікарні так і не збудували укриття. Фінансування на захист не знайшли

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.»